Словесні символи першоелементів буття у тексті російської казки та внутрішньому лексиконі людини - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРоботу виконано на кафедрі російської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Снитко Олена Степанівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заступник директора, завідувач кафедри російської мови Захист відбудеться 22 листопада 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса ШевченкаРеальні тексти, з одного боку, породжуються шляхом комбінації одиниць мережі, а з іншого, - асоціативно-вербальна мережа формується під впливом текстів. Ідея детермінованості зазначених іпостасей мови є ключовою для сучасної науки і зумовлює один із напрямків лінгвістичного дослідження національного культурного простору. Для дослідження було обрано словесні символи першоелементів буття - вогню, води, землі, повітря, наявні в усіх міфологіях світу як ключові, адже вони відтворюють уявлення про джерела світобудови. Теоретико-лінгвістичним підґрунтям дисертації стали дослідження відомих учених у галузі етнолінгвістики (Ф.І. Метою дослідження є аналіз символіки російської казки (зокрема, символіки першоелементів буття) в контексті взаємодії загальнолюдської та етнічно-специфічної культурної традиції, виявлення тих внутрішніх елементів семантики вербальних одиниць, які становлять їх образно-символічне наповнення, встановлення суто лінгвістичних ознак словесних символів, а також дослідження особливостей фіксації символічних значень у мовній свідомості носіїв російської культури.Так, парадигма образів компонента “земля” складається з таких елементів: чисте поле, підземелля, могила, підземне царство, провалля, тридесяте царство, нора тощо; парадигму образів води формують такі одиниці, як море, океан, море-океан, річка, озеро, колодязь, струмок, кров, жива та мертва вода, цілюща вода, підводне царство, молоко та багато інших; парадигма образів елемента “вогонь” складається з великої кількості лексем, серед яких, наприклад, вогонь, блискавка, полумя, свічка, вогненний змій (змія), жар тощо; до складу парадигми образів повітря входять компоненти вітер, вихор, повітря. Так, стійкі конотації, виявлені в казкових текстах, а саме “вода - сакральна сила, яка повертає до життя, оживлює”, “вода - сакральна сила, яка повертає здоровя, зцілює”, “вода - сакральна сила, яка повертає молодість та красу ”, “вода - сакральна сила, яка стає джерелом фізичної міцності героїв”, “вода - сакральна сила, яка допомагає подолати перешкоди, сховатися від переслідувачів”, “вода - сакральна сила, яка стає джерелом майбутнього багатства героя” зумовлюють закріплення за цим першоелементом певного загального символічного значення - “сакральна сила, яка допомагає героєві”. Пор., наприклад, такі казкові фрагменти: “Баба-яга согласилась и привела их к двум родникам: “Вот вам целющая, а вот и живущая вода!” Никита Котлома почерпнул целющей воды, облил себя - и выросли у него ноги: ноги совсем здоровые, а не двигаются. Виділені в казках внутрішньотекстові асоціативні звязки “вода-чорт”, “вода-сатана”, “озеро-змія” (“в озере вода заколыхалась, вышла на берег змея”), “вода-водяник” (“вода закружилась и запенилась”), а також “вода-смерть”, “вода-міцний сон”, “море-змій” (“змей изморя подымается”) тощо дозволяють стверджувати, що зовнішньо прекрасна водна стихія приховує небезпеку. Так, наприклад, для символів води і вогню спільними є значення “сакральна сила, яка допомагає героєві”, “сакральна сила, яка шкодить героєві”, “символ очищення”; для першоелементів “вогонь” і “земля” - символічні значення межі між світами та межі між етапами в житті людини тощо. У дисертаційній роботі докладно проаналізовано зафіксовані в текстах випадки звязку символічних значень чотирьох першоелементів буття: символіки води та вогню (образ вогненної річки, морського царя, змія), води та землі (образ острова Буяна), вогню та землі (образ коня).

Основний зміст роботи