Словенська фразеологія із соматичним компонентом: ідеографічний та прагматичний аспекти - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі загального та словянського мовознавства Одеського національного університету імені І.І. Науковий керівник:доктор філологічних наук, професор Зубов Микола Іванович, Одеський національний університет імені І.І. Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор Васильєва Людмила Павлівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри словянської філології кандидат філологічних наук, професор Чумак Володимир Васильович, Інститут мовознавства імені О.О. Потебні, старший науковий співробітник відділу західно-та південнословянських мов Захист відбудеться 16 березня 2010 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 в Інституті мовознавства імені О.О.В останні десятиліття словенське мовознавство характеризується інтенсивним розвитком фразеології як галузі лінгвістики з залученням традиційних і новітніх методик її дослідження. У руслі антропоцентричної парадигми розвитку мовознавства спостерігається посилення інтересу науковців до вивчення одиниць вторинної номінації як способу емоційно-експресивного осмислення дійсності й відбиття фактора субєктивності у мові. Під фразеологічною одиницею (далі - ФО) з компонентом-соматизмом, або соматичною ФО, зазвичай розуміють стійкий образний вираз, у структурі якого головним або залежним компонентом виступає лексема, яка позначає зовнішні форми організму людини (голова, рука, ніс та ін.) або внутрішні елементи серцево-судинної, нервової та інших його систем (кров, мозок, печінка та ін.). Соматизми належать до найдавнішого шару лексики будь-якої мови і характеризуються високою продуктивністю у творенні одиниць вторинної номінації, які репрезентують значний фрагмент мовної картини світу народу. Мета дослідження - визначити особливості тематико-ідеографічної організації словенських фразеологізмів із соматичним компонентом, зясувати роль цих одиниць у формуванні словенської мовної картини світу та проаналізувати їх прагматичний потенціал.У першому розділі “Теоретичні підходи до вивчення словенської соматичної фразеології” здійснено короткий огляд вивчення фразеології у словенському мовознавстві від початків до сьогодення; охарактеризовано природу фразеологічної одиниці, структуру фразеологічного значення та специфіку його прагмакомпоненту; розглянуто питання мовної картини світу у звязку з проблемою ідеографічного опису соматичної фразеології; викладено теоретичні питання корпусного дослідження фразеологічних одиниць та дана загальна характеристика словенського репрезентативного електронного корпусу текстів FIDAPLUS. Однак тривалий час створення словника й неналежним чином розвинута на той час фразеологічна концепція зумовили суттєві недоліки у поданні ФО: зафіксований матеріал є дещо застарілим, тому не відтворює сучасного стану фразеологічної системи; не завжди витриманий принцип початкової форми (часто подаються конкретні текстові реалізації ФО, відповідно й семантика відноситься до конкретного випадку вживання); фразеологізми часто змішані із поетичними метафорами. По-друге, спостереження за ФО на основі великої кількості текстів дає вагомі підстави для уточнення семантики і структурного наповнення деяких ФО, що важливо з огляду на особливості фіксації фразеології у SSKJ. У другому розділі “Ідеографічний опис словенської соматичної фразеології як відображення фрагменту мовної картини світу словенців” здійснено ідеографічну класифікацію аналізованого матеріалу та виявлено активність соматизмів у інтерпретації окремих ідеографічних ланок. Позначаючи людину, її розумові здібності і морально-вольові якості, емоції, психічний і фізичний стан, діяльність і поведінку, а також взаємовідносини між людьми, ці ФО охоплюють всю сферу людського буття у найголовніших виявах і, відповідно, обєднуються у ідеографічні групи “Фізичне буття людини”, “Психоінтелектуальне буття людини” та “Соціальне буття людини” з подальшою диференціацією на поля і групи.Визначено активний і пасивний шари цих одиниць на сучасному етапі розвитку словенської літературної мови. Тематико-ідеографічне структурування матеріалу показало, що головним обєктом номінації соматичних ФО є людина у різних проявах її буття (психоінтелектуальному, соціальному, фізичному - 94 % одиниць). Мотивація соматичних ФО базується головним чином на метафоричному переосмисленні реальних анатомічних та функціональних особливостей органів/частин тіла або реальних прототипових ситуацій (фреймів), в яких так чи інакше присутні органи/частини тіла. Образна основа також може відображати ознаки, приписані органам наївною свідомістю, чи ірреальні, абсурдні явища, ситуації. Розрізняють два типи оцінно-емотивної енантіосемії на підставі експлікації потенційних та імовірнісних сем імплікаціоналу ФЗ (системна оцінно-емотивна енантіосемія амбівалентних ФО та ситуативно-контекстуальна енантіосемія фразеологізмів із узуально закріпленою оцінкою).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ