Слова і лексикалізовані сполуки із займенниковим компонентом що в українській мові - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Міністерства освіти і науки України. Із дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Встановлено його статус у складі різнотипних похідних, проаналізовано місце і роль цього компонента в змістовій і формальній організації іменників, прикметників, прислівників, займенникових слів, дієслів, прийменників, сполучників, часток, вигуків і тих одиниць, які не виявляють ознак певних частин мови чи їх аналогів. Зясовано, що основна особливість займенникового компонента що полягає в його поліфункціональності та високих дериваційних можливостях: як дериваційний засіб цей компонент пронизує морфеми, слова, лексикалізовані сполуки, фразеологізми, словосполучення й речення. С точки зрения формы выражения слова и лексикализованные сочетания с компонентом що являются единицами, представленными от простого непроизводного що до производных целостнооформленных и раздельнооформленных образований с двумя или несколькими компонентами.І якщо на синтаксичному рівні сполучники й сполучні слова з основою що досліджені в україністиці досить ґрунтовно, то структурно-семантичні властивості, функції та валентність що в лексичній і морфологічній системах української мови у вітчизняному мовознавстві комплексно не вивчалися, хоча при загалом невисокій дериваційній активності займенникових слів цей компонент виявляє особливу продуктивність у формуванні похідних слів і лексикалізованих сполук. Специфіка що полягає в тому, що цей компонент, на відміну від співвідносного хто, є багатофункціональним і багатогранним за своїми структурними й семантичними властивостями в лексико-граматичній системі української мови. Крім самостійного використання що в ролі питально-відносного займенникового іменника й похідної функції сполучного слова в складнопідрядних реченнях, а також похідної частки, цей елемент виступає: препозитивною твірною основою (щось, що-небудь); префіксоїдом або префіксом (щоосені, щосили, щойно); опорним (нізащо, навіщо) або залежним (казна-що, хтозна-що) постпозитивним компонентом у структурі юкстапозитів; інтерфіксальним компонентом юкстапозитів (будь-що-будь); компонентом складених службових частин мови, які зазвичай називають лексикалізованими сполуками (що за, поки що); підсилювальною морфемою (префіксом) у складі прикметникового афікса щонай-(щонайкращий, щонайважчий), компонентом стійких словосполучень вигукового типу (що поробиш). Таке структурно-семантичне розмаїття лексем і лексикалізованих сполук з компонентом що або його похідними в українській мові зумовлює насамперед необхідність визначення статусу цього компонента чи утворених за його участю одиниць. Джерельною базою матеріалу послужили: “Словник української мови” в 11 томах (К., 1971-1980), “Орфографічний словник української мови” (К., 1999), “Українсько-російський словник” у 6 томах (К., 1963), “Словник синонімів української мови” у 2 томах (К., 1999-2000), “Обернений частотний словник української художньої прози” (К., 1998), “Морфемний словник”, укладений Л.М.Як самостійне слово або компонент у складі похідних лексем чи лексикалізованих сполук що може виступати: питальним займенниковим іменником; відносним займенниковим іменником; сполучником або його компонентом; часткою або її компонентом; твірною займенниковою або сполучниковою основою; префіксоїдом і префіксом. У звязку з вивченням структурно-семантичних особливостей слів і лексикалізованих сполук з компонентом що найефективнішим виявляється комплексний підхід, теоретичні засади і практична реалізація якого здійснені насамперед у “Кореневому гніздовому словнику української мови” Є.А. Відповідно до сучасного розуміння природи й статусу займенникових слів як підкласів усередині повнозначних частин мови (крім дієслова), синтетичної та аналітичної форм вираження одиниць з компонентом що, а також його поліфункціональності використовуються терміни й термінологічні словосполучення: займенникові іменники, займенникові прикметники, займенникові числівники, займенникові прислівники, префіксоїди, лексикалізовані сполуки, композити, юкстапозити, морфеми, семи, лексеми, моделі та ін. Другий розділ “Семантичні особливості слів і лексикалізованих сполук з компонентом що” складається з шести підрозділів, у яких аналізується семантична структура, стилістичне маркування і системні звязки між похідними в межах відповідних лексико-граматичних класів або в незначних за кількістю підгрупах, що не виявляють частиномовних ознак. У стилістичному плані 15 сполучників чи їх аналогів з компонентом що характеризуються певним маркуванням, 4 - з компонентом щоб і лише 1 - з компонентом якщо.