Слова і фраземи російської мови на позначення інтелектуальних якостей людини (ономасіологічний та семасіологічний аспекти) - Автореферат

Харківський державний педагогічний університет ?i. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі мовознавства Харківського державного педагогічного університету ім. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор кафедри мовознавства Харківського державного педагогічного університету ім. доктор філологічних наук, професор, проректор з наукової роботи Кіровоградського державного педагогічного університету Манакін Володимир Миколайович; кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської мови Харківського державного університету Левитський Володимир Васильович. Захист відбудеться 21 січня 1999 року о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.03 у Харківському державному педагогічному університеті ім.У дисертації досліджуються в ономасіологічному та семасіологічному аспектах слова та фраземи російської мови, які характеризують інтелектуальні якості людини. Дослідження мовних одиниць в ономасіологічному та семасіологічному аспектах безпосередньо повязано з цією проблемою: ономасіологічний аспект дозволяє виявити особливості позначення від реального світу до мови, а семасіологічний - від мови до реального світу. Таке дослідження допоможе ясніше побачити взаємозвязок поняттєвих і мовних категорій, логічні і власне мовні аспекти різних мовних одиниць, специфіку їх семантики, що сприяє більш глибокій розробці теорії значення слів і фразем взагалі. Проте особливості відображення інтелектуальних якостей людини комплексом одиниць мовної системи ще не досліджувалися ні на матеріалі російської, ні на матеріалі інших мов. Не зясовано співвідношення слів та фразем на позначення інтелектуальних якостей, специфіку семантики одиниць кожної із груп, які конкретні якості чи їх відтінки відображені словами, які фразеологізмами, а які прислівями.В значенні цих слів відображені не окремі види інтелектуальних якостей (наприклад, кмітливість, проникливість, здібності та ін.), а цілий комплекс таких ознак (наприклад, слово УМНЫЙ характеризує і кмітливу, і проникливу, і здібну людину). Виділено чотири типи метафоричної мотивації, характерної для слів, які аналізуються: а) перенесення найменування ознак на позначення фізичних особливостей людини, її соціального досвіду у сферу характеристики та оцінки інтелектуальних якостей (ЛОПОУХИЙ1 - який має великі, настовбурчені вуха ® ЛОПОУХИЙ2 - недалекий за розумом; ОБСТРЕЛЯННЫЙ1 - такий, який був у боях ® ОБСТРЕЛЯННЫЙ2 - досвідчений); Утворення відсубстантивних прикметників супроводжується, як правило, метонімічною мотивацією ("поняття ® ознака, яка належить до цього поняття" для слів з позитивною раціональною оцінкою: УМ ® УМНЫЙ; "носій ознаки ® ознака" для слів з негативною раціональною оцінкою: НЕВЕЖДА ® невежественный). Окрім ФО з абсолютно цілісними значеннями (пресупозиція та стверджувана ознака співвідносяться із словосполученням в цілому 1: ЧИТАТЬ МЕЖДУ СТРОК - "відрізнятися великою проникливістю"), ФО із відносно цілісними значеннями (пресупозиція та стверджувана ознака ФО співвідносяться із словосполученням в цілому, але із сем стверджуючої частини деякі звязані з окремими компонентами: ХОДЯЧАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ - "дуже обізнана людина"), виділяються фраземи, які мають відносно цілісні значення з окремими ознаками розчленовування (хоча пресупозиція та стверджувана ознака ФО співвідносяться із словосполученням в цілому, більшість сем стверджуючої частини звязані з окремими компонентами: СТРЕЛЯНЫЙ ВОРОБЕЙ - "досвідчена людина"). ФО, співвідносні за семантикою зі словом, мають конструктивно звязані значення, а фраземи, співвідносні за семантикою зі словом та словосполученням, мають конструктивно обмежені значення.

2. Основний зміст роботи