Слов"янська міфологія як фактор стилеутворення в українській і російській опері другої половини ХІХ сторіччя. "Різдвяна ніч" М. Лисенка і "Ночь перед Рождеством" М. Римського-Корсакова - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі історії музики етносів України та музичної критики Національної музичної академії України ім. Науковий керівник: Тишко Сергій Віталійович, доктор мистецтвознавства, професор, завідуючий кафедрою теорії та історії культури Національної музичної академії України ім. Офіційні опоненти: Загайкевич Марія Петрівна, доктор мистецтвознавства, професор, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Сакало Олена Василівна, кандидат мистецтвознавства, в.о. доцента, Національна музична академія України ім. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.005.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук у Національній музичній академії України ім.Обґрунтуванням для такого порівняння можна вважати три чинники: 1) "гоголівська" тема, якій віддали належне в своїй творчості обидва митці; 2) навчання Лисенка у Римського-Корсакова в Петербурзі протягом 1875-1876 рр.; 3) достатньо "синхронні" творчі шляхи обох композиторів, вписані в історію рідної музичної культури. Гоголя "Майская ночь" та "Ночь перед Рождеством", на сюжети яких обидва створили свої опери: Римський-Корсаков "Майскую ночь" (1878) та "Ночь перед Рождеством" (1894), Лисенко-"Різдвяну ніч"(1872-1876) та "Утоплену" (1884). Обґрунтуванням для її розкриття є передусім наявність в творчості кожного з композиторів оперних творів, в сюжетах яких простежуються міфологічні мотиви, а також широке коло звязків Лисенка і Римського-Корсакова з вченими, що досліджували питання міфології словян і належали до міфологічної або інших академічних шкіл. Перший полягає у контексті широких історико-культурних конкретизацій, введення в обіг музикознавства нових фактів і відтворення нових звязків, які дозволяють простежити формування інтересу Лисенка і Римського-Корсакова до словянської міфології. Ревуцького про неможливість радикального впливу Римського-Корсакова на Лисенка в період навчання останнього в Петербурзькій консерваторії; у звязку з метою дослідження в дисертації ця ідея поширюється на оперу Лисенка "Різдвяна ніч"; натомість, зроблена спроба "порівняти" значущість взаємоспілкування двох композиторів на підставі аналізу їхніх потенційних творчих можливостей на той час.У першому розділі "СТАВЛЕННЯ ЛИСЕНКА ТА РИМСЬКОГО-КОРСАКОВА ДО СЛОВЯНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ ТА ЇЇ МУЗИЧНОГО ВТІЛЕННЯ" порівнюється осмислення теми в українському і російському музикознавстві у відношенні до українського і російського митців. В історичному ракурсі розглядається зародження і розвиток міфологічної науки в Росії (міфологічна школа) і в Україні (міфологічна проблематика), розкривається суть порівняльного методу, що був впроваджений та застосований міфологами в роботі з фольклорно-літературним матеріалом. Якщо у Римського-Корсакова в кінці 60-х-на початку 70-х років словянська тема отримала втілення тільки в творчості ("Сербская фантазия"), то Лисенко сам активно включився у розвиток міжсловянських відносин - налагоджував контакти зі словянськими вченими, брав участь в Словянських концертах, пропагував словянські пісні, створюючи їхні обробки і власні твори. Проте, різні стани культур і різні орієнтації "Могучей кучки" і "Старої громади" обумовили суттєву різницю в напрямах формування Римського-Корсакова і Лисенка: перший спирався на міцні професійні музичні традиції та розвивав їх, другий також їх і формував, орієнтуючись на народознавчий досвід (недарма Лисенка вважають фундатором української класичної музики). В третьому підрозділі - "Стара громада" у формуванні поглядів Лисенка на міф і обряд" - констатується значення обєднання у контексті розвитку національної ідеї, вноситься уточнення щодо співвіднесення культурно-історичної школи (Максимович, Костомаров) і міфологічного напрямку, вплив якого на Лисенка доводиться в дисертації; акцентується роль "Громади" як єдиного можливого осередку вияву музичного таланту композитора.Увібравши певні тенденції розвитку оперного мистецтва та національних традицій, опери відбили особливості міфу як світоглядної моделі і синкретичного художнього явища. При індивідуально-і національно-стильовій відмінності в "Різдвяній ночі" і "Ночи перед Рождеством" можна виявити ряд ознак на рівні музичної драматургії, які вказують на жанрову самостійність творів. Таким чином, особливості опер Лисенка "Різдвяна ніч" та Римського-Корсакова "Ночь перед Рождеством", що є наслідком як їхнього міфологічного підтексту, так і багатоаспектних явищ культурного життя, дозволяють вважати їх оригінальними музично-сценічними творами, вписаними в романтичну жанрово-стильову панораму другої половини ХІХ ст. Міфологічні ідеї, закладені та творчо реалізовані в "Різдвяній ночі" та "Ночи перед Рождеством", і надалі виявилися плідними як для творчості обох композиторів, так і для

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ