З’ясування ступеню інтеграції ісламу в політичне життя країн арабського світу. Аналіз програмних документів і функцій ісламських партій. Визначення їх місця і ролі в політичних процесах. Виявлення перспектив модернізації. Визначення особливостей еволюції.
При низкой оригинальности работы "Ісламські партії в політичних процесах країн арабського світу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Разом з цим, політична нестабільність арабського світу, який обєднує 20 країн з загальним населенням 336 млн. чол. і є однією з найбільших геолінгвістичних одиниць в світі, значно впливає на міжнародну політичну ситуацію. Стрімка динаміка політичних процесів в арабських країнах обумовлює вивчення їхньої специфіки, без якої неможливо скласти обєктивне уявлення про сутність політичного життя цього регіону. Тож актуальність теми дослідження зумовлена роллю і місцем ісламських партій в політичних процесах країн арабського світу, які, попри значний інтерес до них, ще не були предметом окремого наукового дослідження. Виходячи із констатації зазначеного факту, виникає необхідність аналізу не лише ісламських партій, а й ретельного дослідження їхнього впливу на політичні процеси в арабських країнах. Реалізація поставленої мети потребувала вирішення таких дослідницьких завдань: - проаналізувати підходи зарубіжних та вітчизняних політологів до питання ґенези ісламських партій в країнах арабського світу;Вони сприяли осмисленню ґенези ісламських партій та їхньому взаємозвязку з політичними процесами арабських країн. У ході ознайомлення з працями, що присвячені проблемним питанням легітимності ісламських партій та трансформації сучасних політичних процесів арабських країн, автор виходив з того, що американські вчені у своїх монографіях часто припускаються субєктивної критики по відношенню до політичних процесів в арабському регіоні, оскільки стоять на засадах традиційної для американського суспільства системи поглядів. Віддаючи належне доробку вітчизняних і зарубіжних вчених, слід зазначити, що складність та суперечливість сучасних політичних процесів в арабських країнах потребує системного наукового погляду на феномен “політичного ісламу” та ролі ісламських партій в політичних процесах країн арабського світу. І хоча в останні роки було опубліковано низку досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів з загальної політології і її окремих спеціалізованих розділів, однак, варто зазначити, що в більшій частині робіт з політології проблематика впливу ісламських партій на політичні процеси країн арабського світу присутня лише фрагментарно, а значить, неадекватно тій ролі, яку відіграють ці партії сьогодні. У другому розділі - “Традиціоналізм в ідеології та діяльності ісламських партій країн арабського світу” розглядаються теоретичні та емпіричні проблеми та механізми формування ціннісних основ традиціоналізму в ідеології, політиці та практиці політичних процесів країн арабського світу.В дослідженні розроблена типологія ісламських партій на основі доктринального підходу і виділено три типи : помірні ісламські партії, традиціоналістські ісламські партії та модерністські партії арабських країн. Помірні ісламські партії виступають за всебічне розповсюдження ісламу в арабському світі за допомогою адаптації релігії до сучасних реалій світової політики. Окремим типом представлено модерністські партії арабських країн, що відійшли від традиціоналізму і розпочали модернізаційні перетворення своєї ідеології і політичної діяльності. Іслам був і залишається загальною ідейною основою культури й суспільного устрою більшості арабських країн, в яких він пронизує всі сфери життя. Розглянуто синтез ісламського способу мислення зі сферою політичного життя арабських країн і ґенезу “політичного ісламу”, як ідеології, що виникла в результаті боротьби секуляристів та ісламістів за ідейне лідерство в національно-визвольній боротьбі арабських країн.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
У дисертаційному дослідженні сформульовані основні теоретичні положення та практичні настанови, що випливають з даного дисертаційного дослідження.
1. В дослідженні розроблена типологія ісламських партій на основі доктринального підходу і виділено три типи : помірні ісламські партії, традиціоналістські ісламські партії та модерністські партії арабських країн. Помірні ісламські партії виступають за всебічне розповсюдження ісламу в арабському світі за допомогою адаптації релігії до сучасних реалій світової політики. Метою традиціоналістських партій є очищення арабських країн від сучасних політичних надбань і повернення їх до державного устрою часів пророка Мухаммеда. Підтипом традиціоналістських партій виступають фундаменталістські партії. Окремим типом представлено модерністські партії арабських країн, що відійшли від традиціоналізму і розпочали модернізаційні перетворення своєї ідеології і політичної діяльності. Підтипом модерністських партій арабського світу виступають соціалістичні партії.
2. Протягом століть на основі Корану створювались єдині для всіх мусульман соціально-політичні традиції. Іслам був і залишається загальною ідейною основою культури й суспільного устрою більшості арабських країн, в яких він пронизує всі сфери життя. Слід також відзначити, що сама ідеологія ісламу надає великі можливості для широкого використання цієї релігії різноманітними суспільними та політичними течіями, адже іслам не передбачає розмежування між божественною і світською владою. Розглянуто синтез ісламського способу мислення зі сферою політичного життя арабських країн і ґенезу “політичного ісламу”, як ідеології, що виникла в результаті боротьби секуляристів та ісламістів за ідейне лідерство в національно-визвольній боротьбі арабських країн. Сьогодні “політичним ісламом” керується переважна більшість політичних організацій арабського регіону.
3. Ісламські партії виступають каталізатором модернізації арабського регіону шляхом політичної боротьби за розширення прав опозиції, яку вони уособлюють та за ліквідацію недостатнього рівня передумов для реалізації прав і свобод людини. Популярність ісламських партій пояснюється численними соціальними проектами, якими вони опікуються. Динаміка політичних процесів вже значний час триває під егідою ісламських партій в країнах арабського світу.
4. Виявлено перспективи модернізації ісламських партій країн арабського світу. Досліджено політичні партії з соціалістичною орієнтацією, які виникли в результаті приходу до влади на у 50-60 рр. ХХ ст. представників світських арабських націоналістів, які намагалися розвивати ці країни на ідейних засадах соціалізму. Однак, в останні десятиліття ХХ ст. і в східних, і в західних політичних колах виникло і остаточно сформувалось переконання в тому, що концепції некапіталістичного розвитку і соціалістичної орієнтації, за деяким виключенням, виявились неприйнятними для постколоніальних арабських країн.
На прикладі аналізу ідеології та діяльності ХАМАС та “Братів-мусульман” демонструється, що питання визнання світовою громадськістю легітимності ісламських партій залишається відкритим внаслідок небажання розрізняти легально існуючі ісламські партії та терористичні організації арабських країн. Однак, саме це визнання принесло б певну політичну стабільність в арабський регіон.
Ту роль, яку відіграють сучасні ісламські партії в політичних процесах арабського суспільства показано на прикладі аналізу ліванської партії “Хізбалла”, яка є могутньою структурованою політичною силою в арабському регіоні. „Хізбалла” перетворилася в регіональну систему паралельної влади, що існує поряд з офіційним ліванським режимом і здійснює широкомасштабні соціальні проекти в Лівані. Незважаючи на те, що США вважають її терористичною організацією, партія є активним політичним гравцем, її представлено в ліванському парламенті і високий авторитет партії в арабському світі не викликає сумнівів. Питання про те чи буде “Хізбалла” й надалі трансформуватися в бік світської демократичної партії в першу чергу залежить від розвитку ізраїльсько-палестинської конфронтації і зовнішньої політики Ізраїля, а також від розвитку подій в арабському світі.
5. Показано складний досвід еволюції політичних процесів арабських країн, включаючи спроби розвитку елементів соціалістичного реформування й опозиційного ісламізму, арабського націоналізму і представницької демократії, які було проаналізовано в дисертаційному дослідженні. Аналізуючи динаміку мінливості політичних процесів в країнах арабського світу, зокрема Єгипту, Тунісу, Марокко, Алжиру та ін., демонструється, що демократія в зазначених країнах можлива лише в синтезі з ісламом, що викликає несприйняття країн, побудованих на демократії західного зразку. Аналізується спільність та відмінність політичних процесів країн арабського регіону.
Політичні процеси в арабських державах зіштовхуються зі значними труднощами, як через існування потужних “охоронних” механізмів, спрямованих на забезпечення стабільності існуючих режимів та розповсюдження “політичного ісламу”, так і внаслідок уразливості більшості країн перед впливом зовнішніх факторів - деструктивних транснаціональних радикальних рухів, амбіцій регіональних сил і політики світових держав. Доведено, що найбільш ефективно політичні процеси модернізуються в тих арабських державах, де необхідні для цього заходи визрівають усередині самої країни, а не насаджуються ззовні. Лише в цьому випадку результати перетворень дозволять досягти політичної стабільності регіону.
Модернізація політичних процесів в арабських країнах є одним з імперативів їхнього сучасного розвитку. Політичні реформи сьогодні спостерігаються в більшості країн арабського світу, де відбувається поступове розширення простору для політичної конкуренції між різними політичними силами. Однак внаслідок цього, поряд з помірними ісламськими партіями й рухами, в політичне життя втягуються і агресивно налаштовані фундаменталістські організації та протопартії, що створює ґрунт для “розгойдування” внутрішньополітичної ситуації в цих країнах із самими негативними наслідками для їхньої єдності, суверенітету й цілісності.
Список литературы
1. Горицька Г.В. “Хізбалла” в політиці та практиці сучасного ліванського суспільства / Г.В. Горицька // Політологічний вісник. - 2007. - №24. - С. 133-145.
2. Горицька Г.В. ХАМАС - представницький орган влади палестинського народу / Г.В. Горицька // Політологічний вісник. - 2007. - №26. - С. 206-215.
3. Горицька Г.В. Арабський соціалізм у теорії і практиці політичних партій / Г.В. Горицька // Нова парадигма. - 2007. - № 73. - С. 159-169.
4. Горицька Г.В. ХАМАС: боротьба за владу чи права палестинців, тероризм чи війна за свободу? / Г.В. Горицька. // Міжнародний курєр. - № 1-2 (57) 4-17.02.2009. // С. 12-13.
5. Горицкая Г.В. Исламистские политические организации в контексте демократизации в Марокко / Г.В. Горицкая // Ближний Восток и современность. - 2009. - № 39. - 72-86.
6. Горицька Г.В. До питання політизації ісламу в сучасному світі / Г.В. Горицька // Дні науки філософського факультету - 2007: міжнар. наук. конф., (Київ, 18-19 квітня 2007): матеріали доп. та виступів / Київ, нац. ун-т. ім. Тараса Шевченка - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2007. - Ч. I. - C. 124.
7. Горицька Г.В. До питання генези ісламських політичних організацій в сучасній Україні / Г.В. Горицька // Дні науки філософського факультету - 2008: міжнар. наук. конф., (Київ, 16-17 квітня 2008): матеріали доп. та виступів / Київ, нац. ун-т. ім. Тараса Шевченка - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2008. - Ч. ХІ. - C. 20-22.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы