Скульптура у синтезі мистецтв комплексу Баальбек - Автореферат

Харківська державна академія дизайну і мистецтв Спеціальність 17.00.05 - образотворче мистецтво автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРоботу виконано у Харківській державній академії дизайну і мистецтв Міністерства освіти і науки України Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор, академік Академії мистецтв України Федорук Олександр Касьянович, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, завідувач кафедри теорії та історії мистецтва кандидат мистецтвознавства, доцент Лупій Світлана Петрівна, Львівська національна академія мистецтв, доцент кафедри історії і теорії мистецтва Захист відбудеться 12 березня 2009 р. о 13-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.109.01 при Харківській державній академії дизайну і мистецтв за адресою: 61002 м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії дизайну і мистецтв за адресою: 61002 м.Кожний камінь у Лівані говорить про вік і відродження, а його перлина Баальбек - місто-фенікс, зумів протистояти самим різним катаклізмам і залишається надбанням світової культури. Різноманіття й унікальність культур стародавнього світу приводять до формування блискучих художніх памяток, які можливо розглядати як чудові зразки синтезу мистецтв, культур і стилів. Весь цей багатоплановий, складний синтез поєднує своєю гармонійністю стародавні культури й мистецтва. Цей синтез і дозволив сформувати у світі художньої культури його унікальний, грандіозний і чудовий феномен - Баальбек, що одержав ще одне поетичне імя «Міста Сонця». Баальбек згадується в якості ілюстрації мистецтва й архітектури римських провінцій у працях таких учених як О.Ф.Це ритмічна згода можлива тому, що будь-яка скульптура та середовище має особливу специфіку емоційного впливу на глядача. Скульптура має таку силу гармонійного звучання, що заповнює цією гармонією навколишній простір, надає йому певне емоційне забарвлення, а її зображальність завершує семантику ансамблю. Це життєвий простір скульптури задається скульптором, що повинен точно визначити, як поставити скульптуру в середовищі. Скульптура ніби приросла до конструкції й, не порушуючи гармонії величного вільного простору, притулилася на консолях, притискаючись спиною до рельєфних тяг, зігнулася в нішах, скорчилася на базах опор, стала визирати через візерунки капітелей, ніби навіки змирившись зі своїм «місцем проживання» і пристосувавшись до того простору, де приречена була жити. Ассірійські статуї, що також залишили свій відбиток у розглянутій нами скульптурі, звичайно подані в строго фронтальних застиглих позах, вони одягнені в довгі одяги, що приховують форми тіла під ретельно орнаментованим костюмом, - риса, що ріднить ці статуї з багатьма фігурами на рельєфах, де одяг також служив поверхнею для вимальовування дрібних деталей вишивок і інших прикрас.Аналіз проводився на трьох рівнях взаємодії: мистецтв, стилів і культур. Проаналізовано принципи гармонійного синтезу скульптури й декоративного мистецтва в художньому просторі міста, композиційних прийомів і особливостей сприйняття в різних його масштабах. Розглянуто різні типи цих масштабів, фактур, а також роль світла й кольору як найважливіших факторів у сприйнятті пластики скульптури. Виявлено рівні синтезу трьох елементів пластичних мистецтв: монумент, декоративне мистецтво й скульптура в архітектурі. В храмах Баальбеку принцип чергування храмових дворів, оточених колонадами, так само як і техніка тесаного каменю, походить зі східного, а також єгипетського зодчества; багатство архітектурного й скульптурного декору, візерункова орнаментика, багатоплановість композиційної побудови, вільне пластичне ліплення фігур, що природно розташовуються в навколишньому просторі або тонко повязаних із площиною стіни, складність і просторовість пейзажних фонів, багатство й вишуканість їхніх сполучень, також можна віднести до східних традицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ