Скрипкова традиція Рівненсько-Волинського Полісся: середовище-інструмент-виконавець-репертуар - Автореферат

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРоботу виконано на кафедрі музичного фольклору Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, доцент Рибак Юрій Петрович,Рівненський державний гуманітарний університет,доцент кафедри музичного фольклору (Рівне) Рильського,провідний науковий співробітник відділу етномузикології (Київ) кандидат мистецтвознавства, доцент Довгалюк Ірина Сергіївна,Львівський національний університет ім. Захист відбудеться “18” березня 2011 р. о 10-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.869.01 Львівської національної музичної академії ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної музичної академії ім.Окрім того, на вибір теми вплинув факт стрімкої трансформації інструментальної культури в межах Рівненсько-Волинського Полісся, де, попри закономірну для кожного з українських регіонів тенденцію безповоротного відмирання фольклорної традиції, занепад скрипкового мистецтва пришвидшила чорнобильська трагедія та низка зумовлених нею та іншими негативними соціальними процесами в країні, проблем. Дисертація виконувалася згідно з науковими планами кафедри музичного фольклору Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету: наукова програма «Народна музика Західної України”, тема № 2 «Музика Волині і Полісся”. Предметом вивчення є середовище, в якому побутувала традиція, інструмент з його етноорганологічними особливостями, виконавська практика і музичний репертуар народних поліських скрипалів - лідерів місцевої інструментальної традиції. Базовим матеріалом дослідження є в переважній більшості власні польові аудіозаписи (менше відеоматеріалів) скрипкової музики Рівненсько-Волинського Полісся, здійснені авторкою протягом 2000-2008 рр. Крім того, у роботі використано польові музично-етнографічні матеріали з архівів таких установ: Проблемної науково-дослідницької лабораторії музичної етнології Львівської національної музичної академії ім. Окрім того, застосовувалися такі методи: системно-етнофонічний, який передбачає вивчення виконавства у всьому комплексі його складових (особистість скрипаля, виконавська техніка, творча практика і сама музика - жанри, форми); компаративний, за допомогою якого певний науковий обєкт (твір, жанр, виконавство, традиція) розглядався в порівнянні з іншими локальними, сусідніми культурними проявами; когнітивний, на підставі якого дослідження специфіки поліської скрипкової музики здійснювалося з урахуванням знань і уявлень самих носіїв традиції про своє мистецтво.Ним же були здійснені перші записи поліської скрипкової музики, а саме на території Західного (Волинського) Полісся - близько 30 мелодій, які супроводжували різні фрагменти весільного обряду, та декілька танців: «чумак бердичівський”, «чумак коломийський”, «танець сватів”. У другому розділі - «Скрипкова культура Рівненсько-Волинського Полісся” - розглядаються такі аспекти побутування скрипки в поліській фольклорній традиції: історія побутування та технологія виготовлення скрипки, народна постановка гри на інструменті (2.1.), процес навчання та становлення музиканта-скрипаля (2.2.), практика ансамблевого музикування (2.3.). Засвоївши перший твір, музиканти поступово поповнювали свій репертуар іншими народними танцями і піснями, після чого розпочинався третій етап становлення - гра в капелі на танцювальних забавах і під час весільного обряду. У дисертації взято до уваги всі попередні етноорганологічні здобутки жанрової систематизації, однак стосовно своєрідного поліського скрипкового репертуару використано загальновідомий жанровий поділ музики, згідно з яким твори розмежовуються за своїм призначенням на три групи - «до слухання”, «до співу” та «до танцю”. Твори «до співу” музиканти виконували здебільшого під час обрядових, рідше необрядових дійств, супроводжуючи спів грою на інструменті.