Скло козацьких пам’яток України XVII–XVIII століття: джерелознавчий аспект - Автореферат

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі історіографія, джерелознавство та архівознавства Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Ковальова Ірина Федорівна, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, професор кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Шаповалов Георгій Іванович, Запорізький національний технічний університет, професор кафедри українознавства; директор Запорізького краєзнавчого музею скляний козацький хронологічний доктор історичних наук, професор Швидько Ганна Кирилівна, Національний гірничий університет, професор кафедри історії та політичної теорії Захист відбудеться «2» липня 2010 р. о 13:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою 49027, м.З отриманням Україною незалежності помітно зростає попит на дослідження з соціально-економічної історії, що спонукає до розгляду проблем розвитку ремесел, торговельної діяльності та особливостей існування соціуму за часів виникнення державних утворень на українських землях у XVII - XVIII ст. Використання інформаційних можливостей предмета дослідження, у даному випадку гутного скла, як археологічного і водночас історичного джерела відкриває широкі перспективи для розгляду обєкта вивчення у всій сукупності його внутрішніх параметрів та їх відношення до зовнішніх умов, у яких він функціонував. Так, розглядаючи сукупність характеристик виробів з гутного скла XVII - XVIII ст. як предмет та джерело вивчення, маємо можливість дослідити не лише певні аспекти матеріальної й духовної культури та історії українського народу, зокрема козацтва, але й отримати підстави для визначення певних періодів у хронологічних рамках функціонування памяток доби пізнього середньовіччя - ранньомодерного часу. Актуальність теми визначається тим, що в процесі її дослідження зявляється можливість удосконалення комплексу методів датування відповідних шарів багатьох поселень, час виникнення та функціонування яких не фіксується писемними джерелами. Дисертаційна робота є складовою дослідницьких програм кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства й науково-дослідної лабораторії археології Подніпровя Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, які виконуються в рамках фундаментальної держбюджетної теми «Історичне минуле Степового Подніпровя від доби бронзи по козацькі часи: пошук, збереження, дослідження» № 1 - 105 - 06 (номер державної реєстрації 0106U000777) та науково-прикладної теми «Степова Наддніпрянщина за козацьких часів: пошук, збереження, дослідження» № 2 - 209 - 09 (номер державної реєстрації 0109U000134).Авторка використовує археологічні джерела - колекції гутного скла виробництва XVII - XVIII ст., котрі зберігаються в музейних і приватних зібраннях, а також ті, що походять з розкопок памяток останніх років та ще не музеєфіковані. Окрім того майже повна відсутність знаків виробників та інших поміток на склі також утруднюють вивчення гутного скла Біляшевським, який відводив склу важливу роль у «єдиному потоці» українського мистецтва. Грабовського розглядаються питання, присвячені мистецтву народного малювання на склі. Науково-дослідний центр «Часи козацькі», Українське товариство охорони памяток історії та культури, Центр памяткознавства НАН України і УТОПІК досить плідно працюють у цьому напрямі, свідченням чого є видання щорічних збірників «Нові дослідження памяток козацької доби в Україні».

Основний зміст дисертації