BIOS як набір програм введення-виведення, взаємодія операційної системи і прикладних програм з різними пристроями як комп"ютера. Програма тестування при включенні живлення комп"ютера POST. Управління чіпсетом та компонентами і ресурсами системної плати.
BIOSBIOS - Базова система введення-виведення називається так тому, що включає обширний набір програм введення-виведення, завдяки яким операційна система і прикладні програми можуть взаємодіяти з різними пристроями як самого компютера, так і підключеними до нього. Взагалі кажучи, система BIOS займає особливе місце. З одного боку, її можна розглядати як складову частину апаратних засобів, з другого боку, вона є як би одним з програмних модулів операційної системи. Система BIOS крім програм взаємодії з апаратними засобами на фізичному рівні містить програму тестування при включенні живлення компютера POST (Power-On-Self-Test, самотестування при включенні живлення компютера). Оскільки вміст BIOS фірми IBM був захищений авторським правом, тобто його не можна піддавати копіюванню, то більшість інших виробників компютерів була змушена використовувати мікросхеми BIOS незалежних фірм, системи BIOS яких, зрозуміло, були практично повністю сумісні з оригіналом.BIOS - базова система введення-виведення, що зберігається в ПЗП, призначена для ізоляції операційної системи і прикладних програм від специфічних особливостей конкретної апаратури. BIOS містить програмну підтримку стандартних ресурсів PC і забезпечує конфігурацію апаратних засобів, їх діагностику і виклик завантажувача операційної системи. Функції BIOS розділяються на наступні групи: Ініціалізація і початкове тестування апаратних засобів - POST (Power On Self Test).Можливості бездискової машини обмежуються тільки функціями BIOS, але їх склад може бути розширений, для чого є спеціальні системні засоби. Плати адаптерів, встановлених в слоти системної шини, можуть мати мікросхеми ПЗП своєї програмної підтримки - Additional BIOS (додаткові модулі BIOS). POST сканує цю область з кроком 2 Кбайта у пошуках додаткових модулів BIOS на завершальному етапі виконання (після завантаження векторів переривань покажчиками на власні обробники). Додатковий модуль BIOS повинен мати заголовок, вирівняний по межі 2-кілобайтної сторінки памяті, тобто біт адреси, що має нульове значення, А[10:0]. Коректним вважається модуль, що починається з ознаки 55AAH і нульової суми (по модулю 256) всіх байт в оголошеній області (реальна довжина модуля може перевищувати оголошену, але байт контрольної суми, природно, повинен входити в оголошену область).При ініціалізації таблиці переривань BIOS відповідає за коректне заповнення частини векторів, що мають відношення до апаратних засобів компютера і сервісів BIOS. На частину з них можуть бути просто встановлені заглушки - вектор посилається на код обробника, що містить єдину інструкцію повернення з переривання - IRET. BIOS ініціалізує вектори внутрішніх переривань процесора (виключень), які можуть виникнути в реальному режимі роботи (про виключення захищеного режиму в основному піклується відповідна операційна система). До внутрішніх переривань відносяться наступні (INT 70h - INT 77h - тільки для AT): INT 00h - ділення на 0. Вектори переривань, що забезпечують виклики функцій BIOS (сервісів), включають наступні: INT 05h - друк екрану.Окрім векторів переривань, BIOS в оперативній памяті має свою область даних BIOS DATA AREA, що починається з адреси 400h (відразу за таблицею переривань). Ця адреса в сегментній моделі адресації реального режиму може бути представлена як 0000:0400h або 0040:0000h, що вказує на одну і ту ж фізичну адресу. BIOS може також використовувати й розширену область даних EBDA (Extended BIOS Data Area), яка звичайно розташовується під верхньою межею (640 Кбайт) стандартної памяті. На її положення вказує слово за адресою 40:0Eh, а перший байт цієї області вказує її розмір в одиницях кілобайтів. Ця область використовується для різних семафорів і покажчиків, її розмір звичайно не перевищує 1 Кбайта.BIOS, користуючись засобами, що надаються чіпсетом, управляє всіма компонентами і ресурсами системної плати. Код BIOS зберігається в мікросхемі енергозалежної постійної (BIOS) або флеш-памяті (Flash BIOS). З погляду модифікованості флеш-память має явну перевагу - можливість модернізації прямо в компютері, іноді, правда, що обертається недоліком. Визначити, який носій BIOS використовується на даній системній платі можна, знявши наклейку з мікросхеми (на ній звичайно надруковані вихідні дані BIOS) і прочитавши позначення: 28Fxxx - флеш-память 12 В; Причин узятися за модернізацію BIOS може бути декілька, наприклад: Некоректна робота в деяких режимах (наприклад, мимовільний перехід в енергозберігаючий режим, що виражається в зупинках вінчестера, гасінні екрану або раптовому різкому зниженні продуктивності неначебто нормально функціонуючого компютера).POST виконує тестування процесора, памяті і системних засобів введення-виведення, а також конфігурація всіх програмно-керованих апаратних засобів системної плати. Частина конфігурації виконується однозначно, частина управляється джамперами системної плати, але ряд параметрів дозволяє або навіть вимагає конфігурації за бажанням користувача.
План
Зміст
1. Складові частини BIOS
2. Архітектура BIOS
2.1 Розширення BIOS
2.2 Вектори переривань BIOS
2.3 Області даних BIOS
3. Настройка BIOS
3.1 Тест початкового включення POST
3.2 Конфігурація компютера - BIOS Setup
Література
1. Складові частини BIOS
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
