Складносурядне речення в сучасній німецькій мові: синтактика, семантика, прагматика - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук Науковий консультант: доктор філологічних наук, професор КАЛІУЩЕНКО Володимир Дмитрович, декан факультету романо-германської філології, завідувач кафедри германської філології Донецького національного університету доктор філологічних наук, професор КУСЬКО Катерина Яківна, професор кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів Захист відбудеться 27 листопада 2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.У синтаксичних студіях виявляються значні розходження поглядів, синтаксис висуває численні теоретичні питання, ставить дослідника перед необхідністю постійного пошуку нових методів і підходів до вивчення мови в цілому та тих мовних явищ, які є насправді проблемними, хоча на перший погляд здаються добре відомими. Саме до останніх належить і така синтаксична одиниця, як паратаксис, або складносурядне речення (ССР). Новітні досягнення мовознавства, зокрема становлення такого його фундаментального напрямку, як когнітивні та прагмасемантичні механізми комунікативної трансформації мовних знаків у одиниці мовлення, зумовили той факт, що чільне місце в ньому займає когнітивно-дискурсивний підхід до вивчення й опису мови, в якому основний дослідницький інтерес концентрується навколо проблем мовлення, когнітивних і комунікативних аспектів семантики. Актуальність роботи визначається проблемним характером теми і полягає у потребі здійснення комплексного дослідження мовної одиниці ?складносурядне речення’ в єдиній системі координат з охопленням його формального і змістового аспектів. Таке дослідження диктується необхідністю перегляду лінгвального статусу складносурядного речення, якому в традиційній системі розгляду складних синтаксичних одиниць ?гіпотаксис’ - ?паратаксис’ було приділено помітно менше уваги.Синтаксичні відношення розглядаються в роботі як компонент змістової організації (значення і смислу) паратаксису, що належним чином співвідносить їх з поняттям синтаксичного звязку та звязкових засобів. Модифікація формально-граматичної організації ССР за моделлю спрощення може здійснюватися шляхом еліпсизації (Der Dirigent klopft auf das Pult, und der Pianist auf den Flugel), асиндезації (Der Dirigent klopft auf das Pult, die Musiker setzen die Instrumente an), парцеляції (Der Dirigent klopft auf das Pult. На підставі цих двох когнітивно-семантичних опозицій вирізняються чотири види складних предикатів-конекторів - вузлів “семантичної сітки”, у яку можуть бути вміщені у своєму найузагальненішому вигляді основні когнітивно-семантичні типи ССР: незумовленої відповідності (ПК|-cond/ cor|), незумовленої невідповідності (ПК|-cond/-cor|), зумовленої відповідності (ПК| cond/ cor|), зумовленої невідповідності (ПК| cond/-cor|). Якщо взяти речення (2), то його фреймова структура має такий вигляд: трином-1: Friedemanns besuchten auch Gesellschaften (СИТ1), denn (ПК| cond/ cor|) sie gehorten zu den ersten Kreisen der Stadt (СИТ2); трином-2: Sie gehorten zu den ersten Kreisen der Stadt (СИТ2), aber (ПК| cond/-cor|) geheiratet hatten sie beide noch nicht (СИТ3); трином-3: Geheiratet hatten sie beide noch nicht (СИТ3), denn (ПК| cond/ cor|) ihr Vermogen war eben nicht gro? (СИТ4); трином-4: Ihr Vermogen war eben nicht gro? (СИТ4) und (ПК|-cond/ cor) sie waren ziemlich ha?lich (СИТ5). У другому розділі (“Когнітивно-семантична організація складносурядного речення”) основою дослідження стала думка про те, що паратаксис є втіленням цілісних смислів, опора на які дозволяє визначити його місце серед інших одиниць, передбачених мовною свідомістю для концептуалізації відношень між денотативними ситуаціями, що потрапляють до ментального поля мовця і відповідним чином мають декодуватися адресатом.Необхідність системного дослідження функціонально-комунікативного статусу складносурядного речення з позицій новітніх здобутків мовознавства зумовило його розгляд у трихотомії ?форма - зміст - функція’, що диктується потребою вивчення шляхів і способів реалізації головних функцій мови - когнітивної та комунікативної. Когнітивно-дискурсивний потенціал паратактично оформлених композитних мовленнєвих актів визначається тим, що субєкт пізнання і субєкт мовлення в одній особі, сприймаючи інформацію, яка надходить або виходить із його епістемічного світу, здійснює її оцінку з точки зору істинності (знання, опінія, незнання) та раціональності (розуміння, віра, усвідомлення, нерозуміння).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ