Складне речення як художньо-виражальний засіб поетичного синтаксису Ліни Костенко (на матеріалі збірки "Мадонна перехресть") - Статья

Складне речення як художньо-виражальний засіб поетичного синтаксису Ліни Костенко (на матеріалі збірки "Мадонна перехресть")Автор пропонованої статті здійснює спробу проаналізувати художньо-виражальні можливості складних речень різного типу, вжитих у творах поетичної збірки Ліни Костенко "Мадонна Перехресть", і доходить висновку, що складні речення відіграють важливу роль у структурно-синтаксичній організації розглядуваних віршових творів і виступають активним компонентом поетичного синтаксису мисткині. Досліджувані синтаксичні одиниці яскраво реалізують свій виражально-художній потенціал, втілюючи такі фігури експресивного синтаксису, як повтор, парцеляція, полісиндетон, перерваність, що доводять запропоновані в розвідці ілюстрації. Автор предлагаемой статьи предпринимает попытку проанализировать художественно-выразительные возможности сложных предложений разного типа, использованных в произведениях поэтического сборника Лины Костенко "Мадонна Перехресть", и приходит к выводу, что сложные предложения играют важную роль в структурно-синтаксической организаци рассматриваемых стихотворений и являются активным компонентом поэтического синтаксиса автора произведений. Исследуемые синтаксические единицы ярко реализуют свой выразительно-художественный потенциал, выступая такими фигурами экспрессивного синтаксиса, как повтор, парцелляция, полисиндетон, прерванность, что и подтверждают приведенные в статье иллюстрации. The above-mentioned determines the relevance of the study of the artistic and expressive system of compound sentences used in the poetess’s works.Спостереження за дібраним фактичним матеріалом засвідчили, що поетеса у віршових творах активно використовує як прості (339 одиниць), так і складні (191 одиниця) речення, хоча складні утворення кількісно поступаються, але при цьому не є менш важливими для створення стрункої поетичної структури, що характеризується емоційною насиченістю й смисловою завершеністю. З-поміж виявлених складних речень найбільша кількість припадає на безсполучникові складні конструкції (72 одиниці - 37,69%), складнопідрядні речення становлять 26,71% (51 одиниця), складні багатокомпонентні утворення з різними засобами і типами звязку - 19,37% (37 одиниць), складносурядні речення - 16,23% (31 одиниця). Вдова - це тінь серед людей, свіча, що догорає [9: 47]: за допомогою складнопідрядного речення з підрядним означальним автор розкриває внутрішню сутність одного з представників суспільства - вдовина фоні всього соціуму, відтвореного простими речення; б) складати окрему строфу, як-от у вірші "На перевалі", де багатокомпонентна конструкція із сурядним і підрядним звязком між частинами дає початок (перша строфа) роздумам поетеси про одну із подій, що відбувалася в її житті в молоді роки: На перевалі, там, на перевалі, що вигинав хребет, як динозавр, гриміли грози нетривалі і дощ в градинки замерзав [9: 69]; або робить висновок (остання строфа) про особливості людського світосприйняття: Така в людей вже доля чудернацька, усе часів чекають золотих. За цим тимчасовим фасадом, де стільки любові й тепла, - людиною, річкою, садом я тільки у слові жила [9: 89], а смислова єдність цих речень допомагає мисткині донести до читача свій біль, свою радість, свою сутність - своє життя у слові.

Основний зміст дослідження