Складні конструкції з сурядністю і підрядністю в сучасній українській мові - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі української мови Рівненського державного гуманітарного університету Міністерства освіти і науки України України, доктор філологічних наук, професор Шульжук Каленик Федорович, Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри української мови. Захист відбудеться “7” грудня 2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Київському національному університету імені Тараса Шевченка (м. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м.Обєктом дослідження у дисертації стали складні конструкції з сурядністю і підрядністю (СКСП), які є однією з центральних моделей складних багатокомпонентних речень (СБР) і характеризуються рядом специфічних ознак, не властивих іншим синтаксичним одиницям. Однак складні конструкції з сурядністю і підрядністю ще не були до цього часу предметом спеціального вивчення й монографічного опису в українському мовознавстві. З урахуванням результатів попередніх досліджень СКСП у дисертації вперше здійснено спробу комплексного аналізу складних конструкцій з сурядністю і підрядністю як однієї з центральних моделей складних багатокомпонентних речень, що характеризуються специфічними формально-граматичними і семантичними ознаками. Актуальність дослідження зумовлюється насамперед тим, що зясування статусу складних конструкцій з сурядністю і підрядністю продовжує залишатися у сучасному українському мовознавстві адекватно не розвязаним, не висвітлені всебічно формально-синтаксичні параметри цих структур, майже не досліджувалася їх семантико-синтаксична структура. Системний опис складних конструкцій з сурядністю і підрядністю як однієї з центральних моделей складних багатокомпонентних речень зумовлюється також намаганням глибше проникнути в механізм функціонування синтаксичного рівня мови, що, звичайно, сприятиме подальшому розвитку синтаксичних досліджень складних неелементарних речень.У першому розділі “Складні конструкції з сурядністю і підрядністю в системі складного речення” розглянуто загальні проблеми теорії складного речення, аспекти його дослідження, проблеми типології, конструктивні ознаки складних багатокомпонентних речень, підсистемою яких є складні конструкції з сурядністю і підрядністю, аналізуються звязки і семантико-синтаксичні відношення в складному багатокомпонентному реченні, встановлюються центральні (серед них складні конструкції з сурядністю і підрядністю) і периферійні моделі цих речень. Вивчення складних багатокомпонентних речень дало можливість уточнити значення терміна “складні конструкції з сурядністю і підрядністю” і визначити основні особливості їх структури. У другому розділі “Формально-синтаксична будова складних конструкцій з сурядністю і підрядністю” досліджено синтаксичну структуру СКСП: визначено конструктивні ознаки складних конструкцій з сурядністю і підрядністю, розглянуто центральні і периферійні різновиди моделі, зясовано особливості використання засобів звязку та сполучуваність компонентів, специфіку внутрішньої структури предикативних одиниць, виявлено закономірності функціонування СКСП у різних стилях сучасної української мови. У СКСП внутрішніх рівнів може бути декілька, отже, виділяються в таких структурах і декілька засобів підрядного звязку (зокрема в складних конструкціях з сурядністю та послідовною підрядністю, з сурядністю і неоднорідною супідрядністю тощо). Конструкції з комбінаціями підрядних звязків на внутрішньому рівні становлять моделі периферійні: з сурядністю і подвійною супідрядністю, з сурядністю, однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю, з сурядністю, неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю, з сурядністю, подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю.Важливість дослідження семантичної структури складного, особливо ускладненого, речення в українському мовознавстві зумовлюється тим, що до останнього часу вона не була предметом спеціального вивчення. У звязку з цим встановлюємо такі різновиди СКСП: 1) у яких формально-граматична структура однозначно корелює з семантичною структурою; 2) у яких наявна неспіввідносність формальної і семантичної структур, що повязано з потребами комунікації в розгортанні / нерозгортанні пропозицій. Неспіввідносність кількості семантично елементарних речень у складних конструкціях з сурядністю і підрядністю кількості предикативних компонентів за формально-граматичними параметрами зумовлена функціонуванням інших компонентів семантичної структури, що є знаками згорнутих пропозицій, вторинними предикатними синтаксемами, які можна трансформувати у прості речення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ