Походження українських біологічних термінів, їх лексико-граматична характеристика. Суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний спосіб словотворення та словотвірні типи з суфіксами іншомовного походження. Аналіз підручника з анатомії людини.
При низкой оригинальности работы "Склад, будова і структурна організація українських біологічних термінів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
План Вступ Розділ 1. Склад і структурна організація українських біологічних термінів 1.1 Системна організація 1.2 Походження українських біологічних термінів 1.3 Лексико-граматична характеристика Розділ 2. Будова українських біологічних термінів 2.1 Суфіксальний спосіб словотворення 2.2 Словотвірні типи з суфіксами іншомовного походження 2.3 Префіксальний та префіксально-суфіксальний спосіб творення біологічних термінів. 2.4 Терміни-словосполучення 2.5 Аналіз фахового підручника (з анатомії людини) Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ Проблема терміна і терміносистеми викликає постійний інтерес дослідників, оскільки термінологія є складовою і невідємною частиною лексичної системи мови. Існує чимало наукових праць, присвячених загальним питанням термінології як складової частини лексичної системи мови, зокрема, в них порушується питання про роль і місце термінів у лексичній системі мови, особливості терміна в плані виразу і змісту та специфіка його функціонування. Біологічна термінологія є основною формою існування понять, в яких відображаються підсумки пізнавальної діяльності людиною природи на певному історичному етапі розвитку; наукове пізнання світу, фіксація його результатів неможлива без розвитку й удосконалення наукової термінології. Розвиток біологічної термінології відбувався нерівномірно, паралельно із розвитком знань про живу природу. Карл Лінней вперше систематизував поняття описової ботаніки та зоології в 1751 і 1758 рр.. Ще до появи писемності словяни мали багату на той час лексику, яка всебічно відбивала різні сторони матеріальної і духовної культури - їй були властиві риси стихійно організованої терміносистеми. З появою письма дописемна народна термінологія стає однією з важливих передумов дальшого розвитку культури, а згодом - науки і техніки. В основі сучасної європейської систематизації й узагальненні знань про живу природу лежать праці Арістотеля, Теофраста, а пізніше - римських натуралістів. Завдяки зусиллям як вітчизняних, так і зарубіжних учених протягом ХVII-ХVIII ст. у біології був зібраний великий фактичний матеріал, який створив умови для появи нових термінів, що, в свою чергу, стало підґрунтям для формування майже всієї багатоманітності сучасної біологічної термінології. Завдання дослідження: 1. дослідити етапи розвитку біологічної термінології, походження біологічних термінів; 2. проаналізувати склад і структуру українських біологічних термінів; 3. дослідити будову українських біологічних термінів; 4. дослідити походження та будову термінів з конкретного фахового підручника (Головацький А. С. Анатомія людини). В плані змісту відбивається суть поняття, його місце серед інших понять, забезпечується його точність, однозначність, лаконічність; в плані виразу системність досягається однотипністю словотворчих моделей. За допомогою словотворчих формантів творяться терміни - виразники видових понять. Так, формант -оз(а) репрезентує групу вуглеводів за їх хімічною будовою, розміром та властивостями: аміл оз (а) глюк ксил мальт пент риб сахар Сема квіт- стала основою творення цілого гнізда простих, однокореневих слів: квіт никарство ництво ковий никовий частий ування увати учий З словотворчим компонентом квітко- у терміносистемі біологічних наук утворився ряд термінів-композитів: квітко гриз нос ложе ніжка носний розміщення твірний Вищим ступенем системної родовидової ієрархії біологічних термінів є терміни-словосполучення: квітка актиноморфна зигоморфна циклічна ациклічна одностатева двостатева безпелюсткова трубчаста язичкова Таким чином, системна ієрархія мовних знаків у біології відбиває всі ті обєкти, що є предметом вивчення цієї науки. Вони взаємозвязані між собою і становлять відносно замкнену (але кількісно не обмежену) систему, тому і терміни утворюють єдине ціле, в якому кожна одиниця, вказуючи на ознаки окремого поняття, не тільки відбиває обєктивні звязки між поняттями, але й вказує їх місце в системі, оскільки значення кожного окремо взятого терміна координовано із значенням інших термінів цієї системи. На основі логіко-понятійних відношень у термінології біологічних наук виділяються термінологічні поля, терміни в яких обєднуються за певними семантичними ознаками. Прикладом термінологічного поля можуть стати терміни на позначення закономірностей розвитку живої природи, які, в свою чергу, можна поділити на ряд тематичних обєднань: найменування загальних категорій наукових понять: біоцикл (життєва область, вища одиниця розчленування земної поверхні), життя (вища форма існування матерії, найхарактернішими рисами якої є обмін речовин); аналогічно: клітина, розвиток, старіння, народження, смерть, філогенез та ін.; терміни на позначення природних процесів, що відбуваються внаслідок певних закономірностей, повязаних з живою природою: вмирати, всмоктувати, загнивати, засихати, зацвітати, набрякати, народжуватися, окотитися, ощенитися, проростати, сходити, хворіти; терміни, що позначають спрямовану дію людини на живу природу: живцювати, обезбарвлювати, осушувати, прищеплюв
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
