Особливості сходознавчих студій у контексті вивчення біобібліографії істориків-кримознавців. Аналіз самобутнього внеску головних представників російської тюркологічної школи ХІХ ст. І.М. Березіна, В.В. Григор"єва у розвиток історичного краєзнавства Криму.
При низкой оригинальности работы "Сходознавчі студії в історичному кримознавстві в першій половині XIX століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
СХОДОЗНАВЧІ СТУДІЇ В ІСТОРИЧНОМУ КРИМОЗНАВСТВІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТОЛІТТЯ Вступ У науковій розвідці відтворено сторінки сходознавчих студій у контексті вивчення біобібліографії істориків-кримознавців. І. М. Березіна і В. В. Григорєва у розвиток історичного краєзнавства Криму. Батько його був заводським чиновником, а мати з родовитої української родини. Науковим наставником І. М. Березіна в університеті став засновник Казанської школи тюркологів Олександр Касимович Казем-Бек (1802-1870). Для нас становить інтерес опублікована І. М. Березіним у 1851 р. у Казані робота Тарханні ярлики Тохтамиша, Тімур-Кутлука і Саадет-Гірея, із введенням, переписом, перекладом і примітками. Вони були подані М. С. Воронцову як документи на право володіння. Разом з Олександром Касимовичем до С.-Петербурга перебралися і його найближчі учні, у тому числі і з 22 вересня 1854 р. І. М. Березін [11, с. Так, відомий кримознавець професор С.-Петербурзького університету М. І. Веселовський визнавав, що починання подібного видання на схилі років не можна не визнати дуже сміливим, а доведення його до кінця при відсутності помічників і при існуючих у нас умовах книжкового ринку можна вважати справжнім подвигом [20, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
