Слов’яни в історичному контексті. Концепції щодо території формування та походження слов’ян. Склавини та анти – предки українського народу. Економічний розвиток, суспільний устрій та культура східних слов’ян напередодні об’єднання їх у феодальну державу.
Завдання №2 (Б) Джерела вивчення давніх слов’ян. Слов’яни в історичному контексті 2 Концепції щодо території формування слов’ян. Склавини та анти - предки українського народу 9 Соціально-економічний розвиток, суспільний устрій та культура східних слов’ян напередодні об’єднання їх у феодальну державу 17 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 19 Східні слов’яни у VI -XI столітті Джерела вивчення давніх слов’ян. Слов’яни в історичному контексті О.Й. Пріцак у своїй роботі «Походження Русі» викладає наступну думку: ...«історія починається з писемних джерел..., лінгвістика та археологія хоч і можуть допомогти при виявленні певних фактів і ситуацій»..., але «археологію без писемних джерел не можна вважати передісторією»... «...Лише історично свідомий народ здатний принести історію на території, де такої свідомості не існує». Лише його сподвижники (Олег) та нащадки, що перебралися на Дніпро, до Києва, знайшли тут середовище, підготовлене для утворення державного організму. І саме за археологічними матеріалами встановлено, що рівень соціально-економічного розвитку південно-східних племінних груп був вищий у порівнянні з північно-східними, які освоювали нові землі, заселені ще більше відсталим населенням угрофінів. Відомий англійський теоретик історії А.Д. Тойнбі, вивчаючи світові цивілізації та їх роль у всесвітній історії за принципом «виклик - відгук», вважає, що адекватність відповіді на виклик обумовлює і стимул, і процес історичного розвитку. По-друге, з кінця ІI по IV ст. включно Волинь займають поселення і могильники вельбарської культури готів, а носії словянської зарубинецької культури, які на межі ер потиснули тут байтів, під напором готів та гепідів відходять на верхній Дністер, Південний Буг і доходять до Буджацького степу в Молдавії, їх археологічні памятки представляють словянську частину багатоетнічної черняхівської культури, в Молдавії виділені в окрему етулійську групу. Дослідникам давніх словян відома карта видатного польського історика-медіевіста Г. Ловмянського під назвою «Словяни близько середини VI ст. н.е. згідно тогочасних джерел», поміщена у другому томі його багатотомної праці «Poczatki polski». Якщо співставимо цю карту із картами словянських археологічних культур, племінна належність яких визначена саме за писемними джерелами, то побачимо, що поселення і могильники склавінів, представлені празьке-корчацькою культурою VI - VII ст. н.е., виходять далеко за межі, поставлені Йорданом і Г. Ловмянським. Археологія доповнила, й уточнила концепцію М. Грушевського, побудовану на писемних джерелах, відносно предків українського народу. На нашу думку, Літопис, Договори київських князів Рюриковичів з Візантією, Бертинські аннали та інші писемні візантійські та арабські джерела сприяють виправленню цього становища, що має місце в ранньосередньовічній історії східних словян.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
