Політика Петра І проти України. Роль українських гетьманів в розвитку ідеї української автономії. Повернення Україні частини прав та вольностей. Особливості правління Катерини ІІ. Остаточна ліквідація гетьманства. Скасування автономії Січі і її знищення.
Реферат З дисципліни «Історія України» На тему Скасування Гетьманщини та знищення Запорізької Січі Вступ У середині XVI століття Україна знаходилась у несприятливому політико-стратегічному становищі. У цих умовах український народ виявив високу історичну творчість і силу, ? не маючи держави, він створив для свого захисту збройні сили, які є чи не найважливішою ознакою і умовою держави. Січі сформувалась козацька республіка - перша республіка у Європі з послідовно демократичним устроєм. Поворотним етапом в історії Запорізької Січі стала Переяславська рада 1654 рок, за Січчю було визнано ті самі права, якими користувалися й інші війська в Російській державі, передусім право на самоврядування. Після переходу на бік шведів гетьмана Івана Мазепи та частини запорозької старшини й козаків під проводом кошового отамана Костя Гордієнка, царський уряд звинуватив усе запорозьке козацтво в зраді. 1764 року за наказом російської імператриці Катерини ІІ була позбавлена інституту гетьмана, а 1786 року - козацького полкового устрою, 1765 року перетворена на Малоросійську губернію Російської імперії. 1. Перетворення, запровадженні за правління Петра І у сферах державного управління, фінансів, збройних сил і економіки, мали на меті побудову сильної централізованої держави європейського типу з режимом абсолютної монархічної влади. Така політика загрожувала вже не частковою, а цілковитою ліквідацією автономії Гетьманщини. Справжня ж суть імперської політики гранично чітко висловлена в листі князя Голіцина до канцлера Головкіна: «Задля нашої безпеки в Україні треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Старшини хотіли вручити гетьманську булаву чернігівському полковнику Павлу Полуботку, як людині доволі авторитетні у козацькому середовищі, але Перо І відкинув цю кандидатуру, вважаючи, що з енергійного та молодого Полуботка може вийти «новий Мазепа», і наказав обрати гетьманом стародубського полковника Івана Скоропадського, людину вже старшу й тихої, лагідної вдачі. Відповідь московського царя була короткою і однозначною: «Українці і так мають з ласки царя стільки вольностей. Іван Скоропадський отримав «Решительный указ» царя від 31 липня 1709 року, відповідно до якого по суті козацтво підпорядковувалось російському уряду. Навесні 1722 року він черговий раз виїхав до царської столиці і несподівано для себе отримав наказ Петра І про запровадження з 29 квітня 1722 року на Україна так званої Малоросійської колегії, яка підпорядковувалась Сенату і здійснювала контроль за виконанням царських указів, стягувала податки й провіант для російської армії, і складалася з 6 осіб: трьох українців і трьох росіян, а очолювати її повинен представник центральної влади - московський бригадир Вельямінов, який і став правити Гетьманщиною.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
