Історія вивчення мечів та кинджалів скіфського часу дослідниками київської школи археології. Дослідження некрополів Більського городища. Оцінка насиченості зброєю Перещепинського могильника. Поширення скіфської зброї в середовищі Північного Причорномор’я.
СКІФСЬКА КЛИНКОВА ЗБРОЯ В ПРАЦЯХ АРХЕОЛОГІВ КИЇВСЬКОЇ ШКОЛИСтаттю присвячено історії вивчення мечів та кинджалів скіфського часу дослідниками київської школи археології. У подальшому, керуючись здобутим матеріалом, дослідники почали аналізувати ключові питання скіфології на якісно новому рівні. Памятки чорногорівської культури він трактує як сліди вторгнення протоскіфів - вихідців із карасукської культури, які, запозичивши в Передній Азії нові технології виготовлення зброї, трансформувались у власне скіфів [15, с. Мелюковій за занадто важку та субєктивну типологію, дослідник запропонував більш спрощену схему, поділивши односічні вироби на два типи за профілем спинки клинка (горбаті та прямі), а двосічні - на три типи (відповідно, з брускоподібним, волютоподібним та овальним навершям). Дослідник вказував, що предмети озброєння не можуть бути етнокультурним індикатором, однак зазначав, що якщо меч або кинджал розглядати як один із запозичених «кавказьких» елементів архаїчної культури, то їх наявність у похованні може бути додатковим аргументом на користь кочівницького характеру могили [32, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы