Систолічна та діастолічна функція лівого шлуночка у дітей у віддаленому періоді після хірургічної корекції природжених вад серця - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СИСТОЛІЧНА ТА ДІАСТОЛІЧНА ФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ДІТЕЙ У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ПРИРОДЖЕНИХ ВАД СЕРЦЯНауковий керівник: доктор медичних наук, професор, СЕНАТОРОВА Ганна Сергіївна, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної педіатрії. Захист відбудеться „20 ”___січня____ 2006 р. о _1100_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (м. Систолічна та діастолічна функція лівого шлуночка у дітей у віддаленому періоді після хірургічної корекції природжених вад серця. Вивчено внесок систолічної та діастолічної дисфункцій лівого шлуночка серця у розлад гемодинаміки у віддаленому післяопераційному періоді.На віддалений результат операції впливає кілька факторів: тяжкість вади (Т.Г.Горячева та ін., 1997; Н.Н.Каган та ін., 2004), вираженість та тривалість артеріальної гіпоксемії (М.Р.Туманян та ін., 2001), вид усунення анатомічних порушень (паліативний чи радикальний), наявність залишкових звужень та шунтів, присутність та стадія серцевої недостатності (СН), наявність у прооперованих хворих супутніх захворювань серця та екстракардіальної патології (Н.Н.Каган та ін., 2004), стан насосної функції лівого шлуночка, порушення в провідній системі серця та інше (К.Ф.Лукушкіна, 1990; Л.О.Зубов, 2003). Дисертаційна робота виконана згідно з комплексною науково-дослідною роботою кафедр педіатрії Харківського державного медичного університету "Медико-біологічна адаптація дітей з соматичною патологією в сучасних екологічних умовах" (N державної реєстрації 0102U001865) та є фрагментом кафедральної теми “Стан здоровя дітей, які були прооперовані з приводу природжених вад серця”. Автором проведено вивчення клінічних особливостей ССС, стан систолічної та діастолічної функцій ЛШ серця у дітей після хірургічної корекції ПВС у віддалені строки спостереження. Оцінити клінічні та морфофункціональні особливості серцево-судинної системи у дітей після хірургічної корекції природжених вад серця. Предмет дослідження: клінічні дані, морфофункціональні особливості ССС, стан систолічної та діастолічної функцій лівого шлуночка серця, ускладнення, які виникли у дітей після хірургічної корекції ПВС у віддаленому періоді.Після хірургічної корекції ПВС обєктивно самопочуття хворих поліпшилось вже на першому році після операції, відбувалися позитивні зрушення у фізичному розвитку, зменшилася кількість скарг, але у 41,5% дітей залишалися скарги: на задишку після фізичного навантаження (20,8%), біль у ділянці серця (23,8%), підвищену стомлюваність, слабкість (20,0%), головний біль (17,7%), відчування серцебиття після фізичного навантаження, перебої у роботі серця (7,7%), часті гострі респіраторні інфекції (5,4%). Під час аналізу показників трансмітрального потоку серед дітей з ізольованою діастолічною та систоло-діастолічною дисфункціями нами було визначено такі типи порушення діастолічної функції: рестриктивний тип - у 41,9% дітей, псевдонормалізація мітрального потоку - у 32,2%, змішана форма (рестриктивно-псевдонормалізована) - у 19,4% хворих та анормального розслаблення - у 6,5% пацієнтів. При проведенні порівняльного аналізу показників центральної гемодинаміки у дітей з ізольованою систолічною та діастолічною дисфункціями визначено, що головна причина систолічної дисфункції - зниження скорочувальної здатності міокарда, а компенсаторною реакцією на зниження серцевого викиду було помірне підвищення ЗПСО, в той час, як у дітей з діастолічною дисфункцією показники центральної гемодинаміки вірогідно не відрізнялися від нормативу. Такий тип діастолічної дисфункції був у 2/3 дітей у перші три роки після корекції, які були прооперовані у віці старше 5 років та у 1/3 хворих з терміном після операції 8-13 років і пояснювався вираженими, не завжди оборотними морфологічними змінами ЛШ, як у доопераційному, так і у віддаленому післяопераційному періоді. При аналізі показників центральної гемодинаміки було виявлено, що адекватний серцевий викид, незалежно від строку після операції, забезпечувався за рахунок збільшених обємних характеристик (КСО та КДО, (р>0,1)), хоча СІ залишався нижче нормативу - 88,4% (р>0,05) - у терміні 1-3 роки після операції та 85,3% (р>0,05) - у строки після корекції ПВС більше трьох років.У дисертації подано теоретичне узагальнення та запропоновано варіант вирішення наукової задачі - удосконалення диспансерного спостереження дітей, прооперованих з приводу природжених вад серця, що є профілактикою розвитку серцевої недостатності і поліпшення якості життя. Адаптація серцево-судинної системи у дітей, прооперованих з приводу природжених вад серця у віддалені строки спостереження, проявляється динамікою показників фізичного розвитку, морфометричних параметрів, а також змінами у провідній системі серця.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ