Системно-рівневий аналіз і моделювання суб’єктної складової державного управління - Автореферат

Системнорівневий аналіз і моделювання субєктної складової державного управлінняСтановлення демократичної, правової, соціальної держави, розвиток засад громадянського та інформаційного суспільства, європейська інтеграція України вимагають поетапного оновлення державного управління, в тому числі й якісно нового, системного підходу до субєктів державно-управлінських впливів. Ретельний аналіз системи якостей, знань та навичок, необхідних для професійної та етично вмотивованої діяльності державних управлінців, дає можливість створити системнорівневі моделі субєктів державного управління. Ці підходи дадуть змогу вирішувати важливі проблеми державного управління, чітко визначити субєкти та обєкти державно-управлінських впливів, звязки між ними, критерії ефективності державного управління, враховувати високий рівень динаміки управлінських процесів та їх дію на розвиток суспільства в цілому. Крім того, системний аналіз та моделювання дадуть змогу комплексно розвязувати існуючі проблемні питання, що надаватиме повноти і цілісності функціонуванню систем державного управління, елімінуватиме однобічність їх розвитку, запобігатиме неефективним рішенням. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що системне дослідження та моделювання субєкта державного управління дасть змогу підвищити дієвість державного управління шляхом аналізу та моделювання цілей діяльності субєкта державного управління, його структури, особливостей, напрямів розвитку, його цілеспрямованого формування як вирішального фактора державного управління; сприятиме створенню необхідних умов не тільки для цілеорієнтованих формування та підготовки субєкта державного управління, а й для оцінки результативності такої підготовки.Аналіз праць філософів стародавнього Шумеру та мислителів давньої Греції (Платон, Аристотель) показав, що вони персоніфікували владу з царем, проектуючи його божественну сутність на державу і владу, в епоху античних грецьких філософських шкіл держава як головний субєкт державного управління ототожнювалася із спільнотою громадян, які характеризувалися як «союз» і єдність. Таким чином, головним субєктом державного управління переважно виступає держава, час від часу - її правитель, суверен, інколи її персоніфікують з органом державного управління, який здійснює певні владні повноваження. Визначено основні тенденції розвитку субєктної частини державного управління, такі як демократизація процесів державного управління і неготовність головних субєктів державного управління діяти в нових умовах. Під назвою субєкт державного управління може виступати і державний службовець, і орган державної влади, і сама держава як головний субєкт державного управління. Установлено, що модель включає в себе дві паралельні ієрархії субєктів державного управління (перша - державний службовець - орган державної влади - держава; друга - громадянин - обєднання громадян - суспільство), які, на перший погляд, можна визначити як субєкт і обєкт державного управління.Одержані в процесі дослідження результати дали змогу вирішити актуальне наукове завдання побудови системних моделей субєктної складової державного управління, що має велике значення для розвитку теорії і практики державного управління. Проведено аналіз основних тенденцій розвитку субєктної частини державного управління, які характеризують сучасний стан системи державного управління в Україні, такі як демократизація і диференціація державного управління, зростання ролі громадськості в управлінні державою, зростання значення якості управління та інші Перехід від патерналістичного до демократичного управління розбудив громадянськість і суспільну свідомість, спонукав бажання включитися в демократичні зміни в Українській державі. На основі вивчення системних підходів та перспектив застосування системнорівневого аналізу і моделювання в області державно-управлінських відносин виявлено й описано багаторівневу структуру субєкта державного управління та рівні його діяльності, зокрема порядок структуроутворення субєкта, інтеграцію його елементів, напрацювання професійних якостей, перехід до колективно-свідомого рівня пізнання і виконання своєї ролі в надсистемі, інтеграцію з іншими субєктами того самого рівня, чітке і докладне усвідомлення своїх цілей і завдань. Запропоновані та науково обґрунтовані системнорівневі моделі субєкта державного управління, а саме модель цілеорієнтованого формування субєкта державного управління, модель його поетапного формування, матрична модель потенціалів субєкта державного управління, які можуть застосовуватись як інструмент підвищення ефективності діяльності субєкта державного управління. На основі характеристики сучасних проблем державного управління, використовуючи методи цілеорієнтованого системнорівневого моделювання, виявлено основні властивості систем субєктів державного управління такі як цілісність, нададитивність, відкритість, встановлено основні напрями формування субєкта державного управління як домінантного чинника реформування державного управління в Україні.

Основний зміст дисертації