Системно-параметричний аналіз позанаукового знання - Автореферат

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ імені Г. С.АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Робота виконана в Інституті філософії імені Г.С. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Цехмістро Іван Захарович, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, МОН України, завідувач кафедри теорії культури і філософії науки; Захист дисертації відбудеться 26 вересня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.01 в Інституті філософії імені Г.С.На сучасному етапі розвитку наукового знання відбуваються суттєві зміни світоглядних та пізнавальних орієнтирів, бурхливе прискорення розвитку науки, виникнення нових галузей дослідження, широке застосування міждисциплінарного підходу та тощо. Параметрична загальна теорія систем (ПЗТС), яка протягом тривалого часу розробляється Одеською школою системології на чолі з академіком А.І.Уйомовим, дає широкі можливості для проведення такого аналізу. Таким чином, застосування мови тернарного опису для теоретичного аналізу різних форм позанаукового знання надає особливої актуальності дисертаційному дослідженню. З точки зору філософського та методологічного аналізу, дослідження різних форм позанаукового знання ще не має розгорнутої традиції в сучасній філософії та методології науки. Так, в дисертаційному дослідженні було визначено принцип „все у всьому” як таку базову структуру, що присутня в різних формах позанаукового знання: міфології, деяких філософських вченнях, релігії, езотеричних практиках.У першому розділі „Різноманітність форм позанаукового знання” розглядаються питання, повязані з вивченням різних форм позанаукового знання у філософсько-методологічній літературі, яка має значною мірою описовий характер і, крім деяких окремих випадків, не пропонує нових методологічних та логіко-теоретичних моделей. У свою чергу, класичне наукове знання було знято (у гегелевському сенсі) холістичним пост науковим, але в ньому зберігаються базові принципи (принцип „все у всьому”) та інтенції донаукового знання у знятому стані. Так, було виявлено, що принцип „все у всьому”, або голографічний принцип, суть якого полягає в тотожності частини та цілого, присутній в донауковому знанні (в міфології, релігії, езотеричному знанні), займає значне місце в сучасній постнауковій холістичній картині світу. У першому параграфі „Принцип „все у всьому” в історико-філософській перспективі” проводиться аналіз різних філософських вчень, в яких принцип „все у всьому” посідає головне місце. У Лейбніця цей принцип одержав назву як принцип „загального взаємозвязку”, потім його ще називали принципом матеріальної єдності світу, але в цій назві втрачається його суть - коли кожна частина не тільки повязана з цілим та з іншими його частинами, а містить в собі все ціле.У дисертації вперше був проведений всебічний теоретичний аналіз сфери позанаукового знання (міфологічного, містико-релігійного, езотеричного знання), грунтований на формальному апараті параметричної загальної теорії систем А. І. Уйомова. Це дозволило, з одного боку, виявити потенційні евристичні можливості цього апарату, а з іншого - провести системну теоретизацію (тобто виявлення формальних структур) у сфері позанаукового знання. Дисертаційне дослідження дозволяє дійти наступних висновків: Було виявлено, що динаміка історичного розвитку знання може бути представлена як перехід від одного типу знання до іншого: донаукове знання, класичне наукове і холістичне постнаукове. класичне наукове знання Нового часу прийшло на зміну донауковому, але на сучаснму стані розвитку знання воно діалектично „знято” холістичним постнауковим. Особливість останнього полягає в тому, що воно в своїх ґрунтовних інтенціях повертається на новому рівні до базових принципів (принцип „все у всьому”) донаукового знання. Внаслідок аналізу сучасних концепцій у фізиці, математиці, біології та ін. була розкрита методологічна цінність принципу „все у всьому” в трансформації сучасного постнаукового знання, яка полягає в переході від механістичного до холістичного світогляду.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ