Дослідження системності кримінального закону. Розгляд можливостей використання системного підходу для узгодження кримінального закону із чинним законодавством. Обґрунтування проблеми системного узгодження Кримінального кодексу України із законодавством.
При низкой оригинальности работы "Системний підхід у кримінальному праві та системність Кримінального кодексу України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Зясовується системність кримінального закону, розглядаються можливості використання системного підходу для узгодження кримінального закону із чинним законодавством.Шапченко виділив такі моменти, де можна і потрібно здійснювати узгодження: 1) у межах окремих статей КК, їх окремих частин, пунктів чи приміток; 2) окремого інституту Загальної частини КК (співучасть у злочині, множинність злочинів та ін.); 3) окремого розділу Особливої частини КК; 4) декількох інститутів Загальної частини; 5) деяких розділів Особливої частини КК; 6) Загальної частини загалом; 7) Особливої частини загалом; 8) Загальної та Особливої частини КК загалом [2, с 19-20]. Андрушко, необхідне узгодження положень проектів законів про внесення змін і доповнень у КК, обумовлених необхідністю імплементації в національне кримінальне законодавство положень міжнародних договорів (конвенцій), згоду на які надано законодавчим органом шляхом їх ратифікації, а також узгодження положень КК, які є в його статтях з бланкетною диспозицією, з положеннями базового (регулятивного) законодавства, яким визначається правомірність або неправомірність тих чи інших дій, відповідальність за незаконне вчинення яких передбачена відповідними статтями КК, і, насамперед, узгодження вживаної термінології [3, с. Слід виділити кілька ознак, які можна вважати базовими під час здійснення систематизації норм кримінального закону, а саме: 1) кримінально-правовий термін має бути однозначним; одному кримінально-правовому поняттю має відповідати один кримінально-правовий термін, і навпаки, різні поняття та категорії повинні позначатися різними кримінально-правовими термінами; 2) кримінально-правовий термін відрізняється стійкістю; якщо законодавець визнав за необхідне ввести певний кримінально-правовий термін, він повинен послідовно використовуватися у всьому тексті Особливої частини КК; 3) для кримінально-правового терміна є характерною системність, тобто взаємозвязок з іншими термінами термінологічної системи Особливої частини КК [7, с 16]. Дзейка, коли йдеться про ймовірні помилки при застосуванні правил і засобів законодавчої техніки, які стосуються їх змісту, можна зауважити, що негативний вплив на системне тлумачення законодавства (зокрема кримінального закону) мають такі дії: 1) неврахування змістовних звязків із законами, які лише передбачається створити; 2) недотримання правил логіки при створенні та систематизації законів (визначеність, послідовність, несуперечливість та ін.); 3) невжиття дій щодо зведення до мінімуму прогалин у регулюванні суспільних відносин у законах (створення неповних юридичних конструкцій норм права тощо); 4) відсутність дій спрямованих на досягнення єдності загального і більш конкретного в нормах права; 5) недотримання правил і засобів конструювання взаємозвязків між законами та підзаконними нормативними актами при їх створенні та систематизації (конкретизації, деталізації тощо) та ін [9, с. Цими положеннями пояснюються невдачі, які очікують на кожного, хто без достатнього наукового та прагматичного обґрунтування хоче приймати закони, близькі нам по суті, і зводяться до наступного: нездатність законодавця встановити будь-які норми взагалі, без розуміння конкретного випадку, відносно якого буде вирішуватись кожен конкретний правовий випадок; не оприлюднення або по крайній мірі недоступність для ознайомлення зацікавленою стороною законів, виконання яких від неї очікується; зловживання законами, які мають зворотну силу, які не тільки не здатні скеровувати дії, а й підривають цілісність наступних законів, ставлячи їх під загрозу змінити заднім числом; нездатність зробити закони зрозумілими; прийняття суперечливих законів чи законів, які потребують поведінки, яка перевищує можливості тих, хто їх має виконувати; настільки часті зміни в законі, що підданий не може використовувати їх в напрямку своїх дій; невідповідність між писаними законами і їх фактичним виконанням [15, с.Отже, саме на основі досліджень системності законодавства та системності кримінального закону можна осягнути механізми їх взаємодії в системі права, розкрити складні процеси системоутворюючих звязків та досягнути принципу єдності законодавства.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы