Системний підхід та його застосування в дослідженні України як демократичної, соціальної, правової держави - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук3 Конституції, яка проголошує людину, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю та покладання державою на себе обовязку щодо забезпечення стабільності громадського життя, прав і свобод людини, першочерговим завданням сьогодення є поступове приведення відповідно до конституційних вимог та подальше вдосконалення демократичних засад, соціальних основ, правових процесів та принципів життя українського суспільства. по-друге, наявні дослідження, не можуть бути визнані повними, оскільки вони, як правило, мають прикладний характер і не торкаються основних, глобальних питань, повязаних з одночасним комплексним системним аналізом демократичних, соціальних та правових ознак української держави. Дослідження виконано відповідно до Пріоритетних напрямків, фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 роки (додаток №2 до рішення колегії МВС України від 28 лютого 1995 року, протокол №4км/2) та плану науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України. Мета і завдання дослідження полягають у тому, щоб на основі сучасних теоретичних концепцій дослідити і обґрунтувати можливість застосування системного підходу в дослідженні системних явищ державно-правового характеру, а також висвітлити роль категорій системного підходу в такому дослідженні; з позицій системного підходу комплексно проаналізувати основні характеристики демократичної, соціальної, правової держави як складного різновиду системного утворення. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі основні завдання: на підставі загальних методологічних положень зясувати суть, зміст, особливості та роль системного підходу як методу дослідження державно-правових явищ; обґрунтувати доцільність та необхідність застосування системного підходу при дослідженні державно-правових систем, передусім головних конституційних ознак української держави; зясувати особливості визначення та підбору категорій системного підходу для дослідження державно-правових явищ; на підставі отриманих узагальнень та висновків дослідити систему основних ознак сучасної української держави з точки зору їх системності, взаємозалежності та обєктивності, а саме: а) проаналізувати особливості становлення, розвитку демократичної держави, а також основні демократичні якості сучасної України;У вступі обґрунтовується актуальність теми наукової роботи, визначається її звязок із науковими планами, програмами, темами, висвітлюється мета, завдання і новизна дослідження, формулюються положення та висновки, що виносяться на захист, розкривається теоретична та практична значущість отриманих результатів, наводяться дані щодо їх апробації та впровадження.Розглядається сутність, роль, особливості і значення системного підходу в дослідженні державно-правових систем в цілому, а також обґрунтовується необхідність і доцільність його застосування при дослідженні основних ознак сучасної української держави, які визначені у ст.1 Конституції України, подається аналіз сутності системного підходу як методу наукового дослідження такої складної соціально-політичної реалії, якою є сучасна держава, дається його загальна характеристика як оптимального засобу наукового пошуку та умови прийняття конструктивних рішень, висвітлюються особливості його застосування в науковому дослідженні державно-правових явищ. Основною заслугою системного підходу є те, що він дає змогу зберегти принцип цілісності у вивченні суттєвих державних ознак, охопити не тільки основні, але й усі супровідні явища і, таким чином, установити та проаналізувати всю систему якісних ознак української держави в їх неподільній єдності, встановити глибинні звязки між ними, зони впливу тощо. Тому системний підхід збагачує сприйняття кожної конкретної з названих Конституцією України ознак, поглиблює знання про них, доводить єдність світу не тільки взагалі, а й у стосунку до конкретних явищ. Автор доводить, що готуючись до системного дослідження основних ознак української держави на початковому рівні наукового пізнання, потрібно отримати прості конкретні знання про цей обєкт, використовуючи при цьому емпіричні та наукові методи, спрямовані на пізнання одиничних, простіших елементів (свобода, права людини, середній клас, громадянське суспільство тощо) щодо такого складного системного утворення, яким є система ознак української держави. Висвітлюючи роль категорій системного підходу у дослідженні державно-правових явищ, автор наголошує, що від правильного їх визначення залежить якість, повнота і загалом кінцевий результат системного дослідження будь-яких соціальних систем, у тому числі і основних ознак української держави.

Основний зміст роботи