Системний моніторинг за станом небезпечних геологічних процесів на території діючих енергетичних об’єктів (на прикладі Рівненської АЕС) - Автореферат

В останні роки на території України на окремих обєктах за наявності певної загрози або під час проявів небезпечних геологічних процесів фахівці підприємства системи ДП НАЕК „Енергоатом”, наукові установи НАН України, вищих навчальних закладів виконували моніторингові дослідження, до складу яких входять геологічні, гідрогеологічні, геодезичні і геофізичні спостереження. Основна ідея роботи полягає у розробці, методологічному та теоретичному обґрунтуванні комплексу заходів для оцінювання стану та прогнозу розвитку в просторі і часі небезпечних геологічних процесів (карст, суфозія, підтоплення, просідання території, гравітаційні процеси тощо) на територіях розміщення енергетичних обєктів. У дисертації представлені розроблені автором теоретичні, методичні та інтерпретаційні основи системи активного і пасивного моніторингу ГС майданчиків потенційно небезпечних обєктів на базі комплексу геофізичних методів дослідження (радіоізотопні та сейсмоакустичні дослідження ґрунтів) з використанням даних сейсмологічних, геодезичних, гідрогеологічних спостережень та наведено приклад реалізації цієї системи для території розташування РАЕС. Метою роботи є розробка системи активного і пасивного моніторингу за станом небезпечних геологічних процесів на території енергетичних обєктів України, що проектуються, експлуатуються чи знаходяться у стані виводу із експлуатації для підвищення їх надійності та безпеки. Узагальнено досвід використання геофізичних методів на обєктах ДП “Київський інститут інженерних вишукувань і досліджень “Енергопроект”, зокрема під час вибору пунктів і майданчиків Балаковської, Калінінської, Курської, Нововоронізької, Приморської, Смоленської, Татарської, Уляновської та інших АЕС на території колишнього СРСР, АЕС Болгарії, Угорщини, Чехословаччини і КНДР, а також енергетичних обєктів на території України (Рівненська, Хмельницька, Кримська, Чигиринська, Одеська і Південно-Українська АЕС), інженерно-геологічного супроводу під час експлуатації Рівненської і Хмельницької АЕС та виведенні з експлуатації Чорнобильської АЕС.Геофізичні дослідження верхньої частини розрізу є одними із найінформативніших під час вибору пунктів та майданчиків для розміщення енергетичних обєктів і дають змогу контролювати потужність основних літологічних типів гірських порід, зони розущільнення і підвищеної тріщинуватості, тектонічні порушення, вивчати фізико-механічні властивості ґрунтів. Основну небезпеку для функціонування РАЕС становить сучасний стан крейдяної товщі та дисперсних порід та ґрунтів перекриваючих, що їх перекривають. На підставі багаторічних спостережень визначено, що значення густини скелету крейди менше 1.25?103 кг/м3 характеризують текучі консистенції, що асоціюються із зонами розвитку суфозійно-карстових процесів. Над ослабленими ділянками крейдової товщі в дисперсних породах, що їх перекривають можливе утворення зон розущільнення, що відзначаються зниженими значеннями rd. Зони підвищеної циркуляції підземних вод і активізації карстово-суфозійних процесів в товщі крейди часто корелюють із ділянками підвищеної тріщинуватості в покрівлі базальтів.