Системний і регіонарний кисневий баланс та периопераційна інтенсивна терапія при ускладнених формах виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки (клініко-експериментальне дослідження) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Системний і регіонарний кисневий баланс та периопераційна інтенсивна терапія при ускладнених формах виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки (клініко-експериментальне дослідження)Науковий консультант: член-кореспондент Академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор Ковальчук Леонід Якимович, Тернопільський державний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Клигуненко Олена Миколаївна, Дніпропетровська державна медична академія, завідувач кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО; доктор медичних наук, професор Хижняк Анатолій Антонович, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри медицини невідкладних станів та анестезіології; доктор медичних наук, професор Зубков Віктор Іванович, Українська військово-медична академія, м. Захист відбудеться 19.05.2006 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 при Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України за адресою: 49027, м.Разом з тим, у хворих на різні форми ускладненої виразкової хвороби при різних ступенях тяжкості патології синхронних досліджень системного і регіонарного кисневого балансу з деталізацією особливостей функціонування окремих його ланок - на етапі надходження, сполучення з гемоглобіном, транспортування до тканин та включення кисню у метаболічні процеси - не проводилось, у відповідності з цим не розроблені діагностичні і прогностичні критерії та не запропоновано рекомендацій щодо оптимізації інтенсивної терапії. Удосконалення методів периопераційної інтенсивної терапії хворих на ускладнені виразки з урахуванням особливостей порушень кисневого балансу як на системному - в усьому організмі, так і регіонарному - тканин шлунково-кишкового тракту - рівнях, впровадження їх у клініку сприятиме ефективнішому лікуванню хворих. Покращити результати периопераційного лікування хворих на ускладнені форми виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки на основі патогенетично обгрунтованого підходу до досліджень системного і регіонарного кисневого балансу. Виявити особливості та ступені порушень системного і регіонарного кисневого балансу у хворих на виразкову хворобу, ускладнену кровотечами, в залежності від класу крововтрат; оптимізувати передопераційну підготовку і післяопераційну інтенсивну терапію з урахуванням особливостей порушень кисневого балансу. Виявити системні та регіонарні порушення кисневого балансу, встановити ступені цих порушень та компенсаторних спроможностей організму і оптимізувати інтенсивну терапію у хворих на виразкову хворобу, ускладнену прободінням, в залежності від фази перитоніту та ступеня порушень кисневого гомеостазу.З метою корекції регіонарної гіпоксії у 159 пацієнтів застосовували безперервну тривалу шлункову оксигенотерапію: у 22 хворих на неускладнену пептичну виразку та у 137 хворих на виразку, ускладнену в 46 випадках пенетрацією, 44 - кровотечею, 18 - прободінням, 29 - стенозом. Досліджували системну гемодинаміку (реографічно - апаратом МП-01 і РГ 04-01 та за методом Фіка); функціональний стан легень (спірометром з компютерним аналізатором “Spirosoft”); кисневий баланс: в артеріальній, змішаній венозній крові та крові, відтікаючій від шлунка вміст кисню (апаратом АГК-2), насиченість гемоглобіну (оксиметром “Unistat”) та парціальний тиск (полярографом LP7e); енергетичний обмін непрямою калориметрією (апарат “Метатест-1”); регіонарний кровобіг тканин гастродуоденальної зони (реографічно та полярографічно); органний кровоплин (доплерометрично); функціональний стан шлунково-кишкового тракту (електрогастрографічно, вимірюванням внутрішньошлункового тиску, обєму застійного вмісту); тканинний метаболізм (за показниками кислотно-основного стану, іонограми, вмісту лактату); рівень ендотоксикозу (за антитоксичною резистентністю еритроцитів, лейкоцитів, проникністю еритроцитних мембран до сечовини, здатністю еритроцитів до деформації); токсичність сироватки крові та інтерстиційної рідини (за парамеційним та сперматозоїдним тестами). Експериментальні дослідження проведено на 24 щурах - при моделюванні у них холодового стресу та попередженні виникнення при цьому стресових виразок способом шлункової оксигенотерапії (застосовували клінічні, інструментальні та морфологічні дослідження тканин шлунка і печінки); на 12 собаках - при операціях на шлунку (вимірювали системний кисневий баланс, регіонарний кровобіг і кисневий баланс, моторику органа). Суть його полягає в тому, що для кожного пацієнта визначають оптимальні параметри гемоглобіну, кисневої ємності крові (КЕКО), серцевого викиду, інтенсивності метаболічних процесів у тканинах організму; розраховують обєм кисню, який повинен надійти через легені у кров, сполучитися із гемоглобіном (КЕКР), транспортуватися по судинах до тканин, прийняти участь у метаболічних реакціях та виводитися з організму.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ