Системне відродження сільських територій в регіоні радіаційного забруднення - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукЗа часів планово-централізованої економічної системи ця природна відмінність поліських земель певною мірою враховувалась державою шляхом диференціації закупівельних цін на сільгосппродукцію, що давало змогу перерозподілу частини ренти на користь господарств з гіршими землями. Період після аварії на ЧАЕС достатній для осмислення не тільки масштабності цієї біди, що позначилась на долях мільйонів людей та країни в цілому і спричинила колосальні фінансові витрати, а й реальної ефективності вжитих заходів для помякшення наслідків катастрофи, насамперед, безпеки здоровя і життя постраждалого населення. Дослідження, результати яких відображено у дисертації, виконані згідно з тематичними планами науково-дослідних робіт ННЦ „Інститут аграрної економіки” УААН за темою: “Розробити теоретико-методичні засади відродження села та розвитку сільських територій в умовах становлення багатоукладної економіки аграрного сектора” (номер державної реєстрації 0106U006646), а також Державного агроекологічного університету за темою: “Соціально-економічні основи відродження радіаційно-забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС сільських територій” (номер державної реєстрації 0106U004386). Поставлена мета зумовила вибір таких найважливіших завдань: · розробити і обґрунтувати методологічні засади наукового забезпечення процесу відродження радіаційно-забруднених сільських територій Полісся України; В основу методологічного забезпечення досліджень економічних та соціальних явищ, що мають місце в регіоні, покладено системний підхід, який дозволяє розглядати категорію „відродження” як сукупність взаємоузгоджених та синхронно діючих економічних, організаційних, соціальних та інших заходів, підпорядкованих кінцевій меті відродження.У першому розділі - “Наукові основи системного відродження радіоактивно забруднених територій” - сформульовано категорійний апарат дослідження, що ґрунтується на методології триєдиних категорій: відродження, системність та сільські території. Виконані дослідження дають підстави розглядати відроджувальний рух загалом і конкретно Чорнобильської зони як структурно складну динамічну систему, найважливішими ознаками якої є: відродження-етапи розвитку, тобто, така його організація, за якої єдиний відроджувальний процес з більшою чи меншою наближеністю до реально можливого стану розчленовується на взамємоузгоджені і взаємодоповнювані відтинки часу; відродження-мета - чого саме передбачається досягти на кожному відроджувальному етапі і на його завершальній стадії; відродження-механізм - якими засобами, способами передбачається досягти поетапних цілей. Система зможе нормально (ефективно) працювати лише за умови, якщо всі її складові діятимуть з визначеною для кожної з них віддачею і забезпечуватимуть одержання очікуваної від неї кінцево-результативної віддачі (синергії); всі складові системи будуть включатися в дію у заданий час (період) її функціонування; буде постійно (безперервно) здійснюватися активний і достатньо дійовий моніторинг функціонування системи та всіх її складових. Мається на увазі лише таке узгодження виробничого і соціального розвитку сільських територій, за якого вони поступально соціально і економічно розбудовувались і збагачувались, зростав би добробут їх жителів, а сільські поселення все більше набували рис, привабливих для проживання і роботи в них. Однією із складових вирішення цієї проблеми приймається така організація відроджувальних процесів, за якої відроджувалась би не лише забруднена зона, а всі без винятку сільські поселення і відповідні їм сільські території.За роки, що минули після Чорнобильської катастрофи, в країні в цілому та найбільш постраждалому регіоні проведено значну політичну, економічну, соціальну, організаційну та іншу роботу щодо подолання її наслідків, розроблення і здійснення відповідних заходів на державному, регіональному та місцевому рівнях. Категорія “відродження” віддзеркалює всебічно обґрунтований, цілеспрямований і ефективно втілюваний у практику процес, який здійснюють люди (спільнота, державна влада) в інтересах виведення країни, її окремих галузей і регіонів на якісно вищий рівень довгострокового економічного розвитку. Зміст категорії системне відродження територій, забруднених в результаті Чорнобильської техногенної катастрофи, висвітлюється як поетапна, цілеспрямована взаємодія достатньо узгоджених у всіх без винятку відношеннях сукупності необхідних організаційних, соціальних, економічних, правових та інших чинників, підпорядкованих інтересам подолання наслідків екологічних забруднень згідно з відповідними стратегічними загальнодержавними, регіональними і місцевими планами, програмами і завданнями, які здійснюють відповідні інститути влади та інституція самоврядного управління.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ