Системне моделювання процесів функціонування та розвитку виробничо-технологічних систем - Автореферат

ВАТ “Український науково-дослідний інститут авіаційної технології”Робота виконана в Національному аерокосмічному університеті ім. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” Міністерства освіти і науки України, м. Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Костюк Геннадій Ігорович, Національний аерокосмічний університет ім. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Бик Іван Сергійович, Міністерство промислової політики України, радник міністра; кандидат технічних наук, доцент Зворикін Костянтин Олегович, Національний технічний університет України “КПІ”, доцент кафедри.В той же час при управлінні розвитком виробничо-технологічних систем потрібно враховувати, що відокремлений розгляд окремих аспектів і часткових завдань розвитку (розробка нових виробів, вдосконалення виробничої технології, освоєння нових ринків і т. ін.) зменшує ефективність, призводить до неузгодженості, а часто й до нереалізуємості управлінських рішень, що приймаються, знижує гнучкість та мобільність системи. Крім того, процеси розвитку необхідно розглядати у взаємозв?язку із заходами, спрямованими на покращення поточної діяльності (підвищення якості продукції, зниження витрат виробництва, вдосконалення оперативно-календарного планування, зменшення запасів незавершеного виробництва та ін.), що дозволить покращити координацію, виявити резерви та зменшити збурення в системі. Проведений аналіз показав, що в даний час відсутні комплексні науковообгрунтовані методики управління процесами розвитку виробничих систем в умовах ринку, що дозволяють переводити систему з існуючого стану до бажаного, що й обумовило вибір теми дослідження. Під системним моделюванням виробничо-технологічної системи будемо розуміти створення комплекса взаємопов?язаних моделей, які адекватно відображають процеси, що в ній відбуваються, і можуть бути використані для вдосконалення цих процесів. Вказані положення визначають актуальність обраної теми дослідження, спрямовану на розв?язання науково-технічної задачі розробки методик і алгоритмів вдосконалення функціонування та розвитку виробничо-технологічних систем.Встановлено основні принципи створення комплексної моделі виробничої системи: модель повинна дозволити поліпшити керування досліджуваним обєктом; необхідно забезпечити урахування великого числа чинників, що мають різноманітну природу; при побудові моделі доцільно використовувати модульну структуру. Для дослідження виробничої системи запропонований структурно-функціональний підхід, що дозволяє описати динаміку роботи системи з урахуванням її внутрішньої побудови і принципів функціонування і дає можливість формулювати часткові задачі системного аналізу виробничих процесів і структур за допомогою їхнього звязку між собою в критеріях ефективності. У рамках даного підходу виконуються такі процедури: 1)декомпозиція, тобто виділення підсистем, елементів і функцій, що представляють інтерес; 2)параметризація, тобто виділення істотних характеристик досліджуваних обєктів і процесів; 3)встановлення критеріїв ефективності й обмежень; 4)оцінка поточного стану системи; 5)постановка цілей. виробничий технологічний інноваційний механообробка Декомпозиція виробничої системи розглядається за трьома складовими: а)керована і керуюча частини; б)структурна (предметна) і функціональна (процесна) частини; в)підготовка виробництва і виробництво. Дана модель дозволяє розглядати проект створення нового виробу як деякий метаоб?єкт, що проходить на різних етапах життєвого циклу через різноманітні елементи виробничої системи і переходить під їхнім впливом з одного стану в інший.Запропоновано структурно-функціональний підхід для дослідження виробничої системи, що дозволяє описати динаміку роботи системи з урахуванням її внутрішньої побудови і принципів функціонування і намітити цілі розвитку виробничої системи. Розроблено узагальнену системну модель виробничого підприємства з урахуванням зовнішнього середовища, у рамках якої розглядається декомпозиція виробничої системи за трьома складовими: керована і керуючої частини; структурна (предметна) і функціональна (процесна) частини; підготовка виробництва і виробництво. Дана модель дозволяє розглядати проект створення нового виробу як деякий метаоб?єкт, що проходить на різних етапах життєвого циклу через різні елементи виробничої системи і переходить під їхнім впливом з одного стану до іншого і, у свою чергу, викликає певні зміни усередині виробничої системи. Проведено комплексний аналіз інноваційної діяльності як найважливішого чинника розвитку виробничо-технологічних систем, що дозволило сформулювати ряд практичних рекомендацій по формуванню асортиментної політики підприємства, поліпшенню координації підрозділів і служб і звязків із споживачами.Костюк Г. И., Осауленко И. А. Научно-технические основы переоснащения и переориентации производства на выпуск конкурентоспособной продукции // Материалы шестой междунар. конф.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ