Системні порушення клітинного метаболізму у хворих на бронхіальну астму: клінічне значення і сучасні методи терапії - Автореферат

“ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ІМ. Ф.Г. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук СИСТЕМНІ ПОРУШЕННЯ КЛІТИННОГО МЕТАБОЛІЗМУ У ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ: КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ І СУЧАСНІ МЕТОДИ ТЕРАПІЇ Науковий консультант доктор медичних наук, старший науковий співробітник Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професорПацієнти із тяжким перебігом БА складали 10 % від загальної кількості хворих, але на їх лікування приходилось близько 51 % прямих витрат охорони здоровя і 54 % загальних витрат на захворювання (Яшина Л.А., 2003; Малахов А.Б. и соавт., 2002). Для корекції порушень клітинного метаболізму за різних патологічних станів в теперішній час використовуються щ-3 ПНЖК (Фещенко Ю.И., Гаврисюк В.К., 1996; Лещенко С.І., Дзюблик Я.О., 2003; Ячник А.И. и соавт., 2003; Тодоріко Л.Д. і співавт., 2004), тіоктова кислота (Лукянчук В.Д. і співавт., 2004; Хворостинка В. і співавт., 2004), в яких виявлені гіполіпідемічні, антиагрегантні, протизапальні, антиоксидантні властивості. Відсутність комплексних досліджень, присвячених діагностиці системних порушень клітинного метаболізму при БА, встановленню критеріїв їх наявності при різних ступенях тяжкості перебігу хвороби та патогенетичного, клінічного і фармакоекономічного обґрунтування заходів корекції з метою підвищення ефективності лікування хворих доводять актуальність виконання дисертаційної роботи. На підставі результатів клінічних, інструментальних, біохімічних, імунологічних та фармакоекономічних досліджень сформульовано концепцію залежності тяжкості перебігу БА від ступеня порушень Т-і В-систем лімфоцитів, що обумовлюють розвиток дисбалансу клітинного метаболізму внаслідок змін обміну оксиду азоту і цитокінів, ознак системного оксидантного стресу, порушень функціональної активності еритроцитів та патогенетично і клінічно доведена можливість регуляції порушень клітинного метаболізму і на їх основі - поліпшення якості лікування хворих із середньотяжким і тяжким перебігом захворювання. Маркером ступеня тяжкості БА і ефективності лікувальних заходів є комплекс системних порушень клітинного метаболізму, який включає порушення продукції цитокінів, ознаки оксидантного стресу, підвищення рівня метаболітів оксиду азоту і пептидів середньої молекулярної маси, зміни функціональної активності еритроцитів.Підгрупи І-а і ІІ-а отримували базисну терапію, у підгрупах І-б і ІІ-б лікування доповнялось призначенням щ-3 ПНЖК у дозі 1,0 г чотири рази на добу на протязі одного місяця. Показник якості життя у хворих із легким перебігом БА у період загострення дорівнював (7,8 ± 2,6) балам, у I-а підгрупі - (12,6 ± 0,9) балам, у II-а підгрупі - (18,1 ± 0,3) балам (P<0,05 при порівнянні із пацієнтами із легким перебігом захворювання) і не відрізнявся від такого у осіб І-б і І-в та ІІ-б і ІІ-в підгруп. У хворих ІІ-а підгрупи у період загострення стан Т-клітинної ланки імунітету був порівняним із таким у осіб ІІ-б та ІІ-в підгруп і ще більше пригніченим: кількість CD3 , CD4 і CD8 була нижчою за референтну норму, відповідно, у 1,6, 1,7 і 1,7 рази, при цьому імунорегуляторний індекс дорівнював належним значенням. У хворих І-а підгрупи в сироватці крові і КВВП відмічалось інтенсивніше (при порівнянні з референтною нормою) підвищення прозапальних: IL-1в - у сироватці крові до (184,0 ± 23,7) пг/мл, у КВВП - до (66,0 ± 7,8) пг/мл, TNF-б і IL-8 (у сироватці крові і у КВВП - майже вдвічі), IL-4 (у сироватці крові до 86,3 ± 12,8 пг/мл, у КВВП - до 46,2 ± 5,8 пг/мл). На початку лікування у хворих із легким перебігом БА не виявлялось змін фагоцитарної активності моноцитів, а у пацієнтів І-а та ІІ-а підгруп було наявним її пригнічення - ФІ та ФЧ були зниженими у хворих І-а підгрупи і не відрізнялися від таких у пацієнтів І-б та І-в підгруп, а у ІІ-а - зменшувались більш суттєво, як і у осіб ІІ-б та ІІ-в підгруп.На рівень захворюваності бронхіальною астмою у промисловому регіоні Донбасу впливають обтяжена алергічна спадковість (у 67,4 % хворих), сенсибілізація до побутових (у 68,1 %) та пилкових алергенів (у 49,3 %), а також у всіх хворих-промислові полютанти. У хворих із середньотяжким і тяжким перебігом бронхіальної астми базисна терапія усуває імунні порушення, відповідно, у 16,7 % та у 5,0 % хворих на протязі середнього курсу стаціонарного лікування. Системні порушення продукції цитокінів наростають зі ступенем тяжкості захворювання: у сироватці крові хворих із середньотяжким і тяжким перебігом відзначається перевищення референтної норми IL-lв, в середньому, у 4,4 і 12,6 рази, IL-8 - у 1,9 і 2,5 рази, TNF-б і IL-4 - у 1,9 і 4,6 рази; у конденсаті вологи видихнутого повітря, відповідно: IL-lв - у 3,5 і 4,9 рази, IL-8-у 2,1 і 2,6 рази, TNF-б - у 1,9 і 2,9 рази, IL-4 у 2,8 і 4,0 рази, IL-10 у 1,7 і 1,1 рази (Р<0,05). Препарати базисної терапії сприяють усуненню системних порушень цитокінового статусу при середньотяжкому перебігу захворювання, в середньому, у 8,5 % хворих, нормалізації при тяжкому перебігу бронхіальної астми не спостерігається.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ