Системні особливості розвитку країн Центральної та Східної Європи в контексті адаптації до євроінтеграційного процесу - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Робота виконана у відділі теорії міжнародних відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Оніщенко Ірина Григорівна, Європейський університет, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін кандидат політичних наук, доцент Захист дисертації відбудеться «28» жовтня 2008 р. о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.02 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України (01030, м.З одного боку, в сучасній Європі справді розвиваються інтеграційні процеси в різних сферах суспільно-політичного, економічного, військово-стратегічного та культурного життя країн, які формують європейську спільноту, а з другого боку - ускладнюються причинно-наслідкові звязки між розширенням за рахунок нових країн, насамперед з Центрально-Східної Європи (ЦСЄ), та загальною ефективністю Євросоюзу. Переживаючи подвійні зміни на сучасному етапі розвитку - розширення та внутрішнього поглиблення інтеграційного процесу - Європейський Союз, до складу якого ввійшли країни ЦСЄ, трансформує свої відносини з тими європейськими державами, які залишилися поза його межами. Євроінтеграція потребує від України ґрунтовного аналітичного та інформаційно-пропагандистського забезпечення насамперед з боку держави, і лише єдність і наполегливість, передусім з боку владних структур, послідовність рішень і дій всіх гілок влади можуть стати запорукою масової підтримки цього курсу населенням країни і гарантією очікуваного результату. Досвід, накопичений країнами ЦСЄ на шляху інтеграції до Євросоюзу, аналіз їхніх здобутків та втрат у ході їх приєднання можуть бути використані в рамках адаптування стратегічних підходів нашої держави до вимог і критеріїв європейської спільноти. зясувати причини залучення країн ЦСЄ до інтеграційних процесів в рамках ЄС та їх відмови від створення власних чи участі в альтернативних угрупованнях, виокремивши при цьому детермінанти успіхів країн ЦСЄ в досягненні поставлених стратегічних цілей, методи й інструменти інтеграції цих держав у ЄС;Робота спирається на широке коло джерел українською, російською, англійською та німецькою мовами, різних за своєю політичною спрямованістю, науковою цінністю, методами дослідження, висновками й рекомендаціями, що дозволило уникнути однобічної оцінки проблем інтеграції країн ЦСЄ до Європейського Союзу і відповідних інституційних змін у цих країнах. Кращому розумінню геополітичного оточення ЄС сприяло вивчення документів, повязаних з гельсінкським процесом й діяльністю Ради Європи, зокрема, Північноатлантичного договору, Гельсінкського Заключного Акту, конвенцій Ради Європи тощо. При аналізі співпраці України з ЄС й розгляді інтеграційних перспектив нашої держави широко використовувалася внутрішня українська законодавча база й міжнародні угоди, підписані нашою державою з країнами ЄС та західними державами-сусідами. У Третьому розділі „Східний вектор євроінтеграційного поступу” проаналізовано проблеми, які виникли у звязку з інтеграцією в ЄС країн Центрально-Східної Європи і Середземноморя та шляхи їх розвязання, а також проаналізовано інтеграцію в ЄС країн ЦСЄ як визначальний чинник успіху трансформаційних процесів у цих державах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ