Стрілецька зброя напередодні та у роки другої світової війни. Післявоєнна система стрілецької зброї. Розробка вітчизняного ручного кулемета. Кінцевий варіант снайперської гвинтівки. Переозброєння Збройних Сил новими зразками стрілецького озброєння.
При низкой оригинальности работы "Системи стрілецької зброї та засобів ближнього бою Збройних Сил та НГУ", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ТЕМА. Системи стрілецької зброї та засобів ближнього бою Збройних Сил та НГУ Л Е К Ц I Я ЗМIСТ Введення Стрілецька зброя напередодні та у роки другої світової війни. МАТЕРIАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Плакати по темі - 1 к-т Зразки зброї (револьвер “Наган”, гвинтівка Мосіна, кулемет “Максим”, ППШ, ППС, ДП, ТТ, ПМ, АК-74, РПК-74) - по 1 зразку Ведення Системою стрілецької зброї називають комплекс окремих зразків зброї, які знаходяться на озброєнні армії будь-якої країни та перебувають у масовому використанні особовим складом частин та підрозділів збройних сил на певному відрізку часу. Як показує історичний досвід війн, які у цьому сторіччі довелося пережити нашому народу, важливе місце у загальній системі озброєння займає стрілецька зброя. Не дивлячись на запровадження нових видів бойової техніки та підсилення артилерійських засобів, зброя піхоти лишалася найбільш масовою та зіграла значну роль у роки Великої Вітчизняної війни. Досвід першої світової та Громадянської війн вказував на необхідність мати додатково ручний кулемет, автомат та замінити магазинну гвинтівку автоматичною, а важкий станковий кулемет - більш легким та сучасним зразком. В бюро працювали талановиті конструктори-зброярі Василь Олександрович Дегтярьов, Георгій Семенович Шпагін(1897-1952), Сергій Гаврилович Сімонов, Петро Максимович Горюнов(1902-1943) та інші. Над створенням вітчизняного ручного кулемета протягом кількох років працював Василь Олександрович Дегтярьов. Тільки у 30-ті роки армія отримала автоматичну гвинтівку АВС (конструктор Сергій Гаврилович Сімонов), яку у 1939 році замінили самозарядною гвинтівкою СВТ, сконструйованою Федором Васильовичем Токаревим. Досвід війни указував на необхідність термінового введення пістолета-кулемета у систему озброєння армії, але ППД був недостатньо пристосований для масового виробництва (потребовувалася значна механічна обробка) і у 1941 році його замінили більш технологічним зразком пістолета-кулемета конструкції Г.С. Шпагіна (ППШ або ПП-41).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
