Основні принципи розвитку поняття знання як системи. Огляд філософських аспектів отримання системи знань у результаті функціонування методичної системи навчання та теорії взаємозалежності ефективної методичної системи й ґрунтовності системних знань.
При низкой оригинальности работы "Система знань як результат функціонування методичної системи навчання: філософське осмислення проблеми", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Система знань як результат функціонування методичної системи навчання: філософське осмислення проблеми
.Широкоаспектність обгрунтування поняття методична система навчання в сучасному науковому дискурсі знаходить вияв у ряді досліджень, що підпорядковані вивченню його природи, змісту, будови, основних ознак, властивостей, особливостей існування та розвитку тощо. У фокусі означеної проблеми вивченню підлягає питання отримання системи знань як результату функціонування будь-якої системи, у тому числі й методичної системи навчання. За нашими спостереженнями, декларовані вченими різних наукових галузей визначення поняття системи набувають, з одного боку, нових специфічних особливостей, адаптованих до особливостей конкретної науки, а з іншого - зберігають фундаментальну філософську основу, адже, за словами українського дослідника А.Цофнаса,«ніяка теорія ні в природознавстві, ні в соціології, ні в гуманітарних науках не обходиться без метафізичних передумов онтологічного і гносеологічного змісту» [10, с.Проблема знань як системи знаходить елементарне відображення у вченнях античних філософів (проблема розуміння системи як суми знань (Епікур), теорія достовірності знань і ролі досвіду в отриманні сукупних знань (Аристотель), філософів епохи Відродження (погляди Т.Кампанелли, Н.Макіавеллі, Т.Мора про роль знань в успішному становленні представника людської спільноти). Як систему Аристотель розглядає знання, але зауважує, що системні знання можна отримати тільки шляхом осмислення системи понять і категорій. Прикладами філософських позицій учених-мислителів указаного часу можна вважати такі: чуття і досвід - основні шляхи отримання системи знань (Ф.Бекон); система знань є мірилом осягнення (пізнання) світу (Р.Декарт); середовище як система має благодатний вплив на розвиток розуму людини (К.Гельвецій); хаотичний життєвий досвід призводить до одиничних, недостовірних знань (Б.Спіноза); шлях до системи знань лежить через систему понять і категорій (І.Кант) тощо. У першому випадку система постає у змістовому вимірі як сукупність приписів, що зумовлюють пізнання світу та, відповідно, отримання людиною суми знань; в інструментальному вимірі увага зосереджується на тих приписах, які науковець розуміє як принципи (авт.канони, аксіоми) та методи, що допомагають здобути впорядковані знання та сформувати вміння. Відповідно, розвиваючи ідею знання як системи, Е.Кондільяк виводить дві основні позиції: 1) часткове знання не існує саме по собі і має смисл тільки у звязку з іншими знаннями; 2) знання як система є елементом більшої системи знань.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
