Система заселення Верхнього Подністров’я та Верхнього Попруття у ІІІ-VII століття нашої ери - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукВиходячи з цього, актуальність роботи зумовлена необхідністю комплексного вивчення археологічних та географічних даних для визначення ролі останніх в процесах заселення Верхнього Подністровя та Верхнього Попруття - однієї з контактних зон різноетнічних племен в часи великого переселення народів. Робота виконана в рамках науково-дослідних тем “Бужськ та його околиці в VI-першій половині ХІІІ ст.” (номер державної реєстрації (01034005940) та “Населення Прикарпаття та Волині в І-на початку ІІ тисячоліття н. е.” (номер державної реєстрації 0106U005809), що виконувалися науковцями Інституту археології Львівського національного університету імені Івана Франка. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення кількох послідовних взаємоповязаних завдань, основними з яких є: 1) здійснити кількісно-якісний аналіз просторово-територіальної структури археологічних памяток Верхнього Подністровя та Верхнього Попруття у ІІІ-VII ст. н. е., визначити її особливості для черняхівської, карпатських курганів та празько-корчацької культур; 3) показати властивості природних ніш синхронних (черняхівської і карпатських курганів) та асинхронних (черняхівської і празько-корчацької та карпатських курганів і празько-корчацької) культур в досліджуваному регіоні; До наукового обігу введено значну кількість даних географії, які доповнюють характеристику поселень черняхівської, карпатських курганів та празько-корчацької культур на рівні формування археологічних джерел, визначено і обґрунтовано залежність між просторовим розташуванням памяток і природними чинниками; визначено екологічні ніші археологічних культур другої-третьої чверті І тисячоліття н. е. в межах Верхнього Подністровя та Верхнього Попруття, окреслено еколого-господарські умови заселення регіону за результатами аналізу ресурсних зон кожного картографованого поселення, доведено, що ландшафтна ідея була визначальною по відношенню до господарства населення досліджуваного регіону в ІІІ-VII ст. н. е., і показано як відмінності ландшафтів, а відповідно ресурсних зон поселень, визначали спрямування господарської діяльності.У розділі висвітлюється історія досліджень та основні риси черняхівської, карпатських курганів та празько-корчацької культур на території Верхнього Подністровя та Верхнього Попруття, міститься історіографічний огляд проблем взаємозвязку людини і природного середовища, характеризуються джерела, основні методологічні та методичні положення, що забезпечують досягнення мети та поставлених завдань. Польські науковці, за більш як півстолітній період, створили окремий напрям в археології - osadnictwo - археологію заселення (колонізації), витворили власні теоретико-методологічні підходи, дали поштовх до вирішення багатьох дискусійних питань в археології та історії. Починаючи з 80-х рр., в зарубіжних дослідженнях поступово сформувались три основні напрями застосування ГІС-технологій в археології, один з яких повязаний з інтердисциплінарними дослідженнями в рамках ландшафтної археології. Для визначення ролі природного середовища в просторовій структурі памяток черняхівської, карпатських курганів та празько-корчацької культур усі картографовані поселення проаналізовано за наступними показниками: типом топографічного розташування (ТТР) кожного поселення (тераса, мис, заплава), площею культурного шару, відстанями між сусідніми памятками, гідромережею, показником територіальної концентрації населення. Аналіз природного середовища Верхнього Подністровя та Верхнього Попруття дозволяє вважати, що поряд із етнічними чинниками, кількісні характеристики площі поселень співвідносяться і з тими чи іншими географічними особливостями фізико-географічних районів;Нові підходи в археологічних дослідженнях дозволили закцентувати увагу на вивченні просторового розподілу памяток ІІІ-VII ст. н. е., Верхнього Подністровя і Верхнього Попруття в тісному взаємозвязку із природним середовищем і людьми, що проживали в ньому. Кількісно-якісний аналіз просторово-територіальної структури на різних рівнях класифікації з одного боку та еколого-господарські особливості з іншого, дозволили створити “висхідні” моделі черняхівської, карпатських курганів та празько-корчацької культур в досліджуваному регіоні. Статистичний аналіз типів топографічного розташування поселень, їхньої площі, інтервальності, гідромережі показав, що просторово-територіальна структура населення Верхнього Подністровя та Верхнього Попруття великою мірою залежала від того природного середовища, в якому знаходилися археологічні памятки. Завдяки мозаїчності ландшафтів Верхнього Подністровя та Верхнього Попруття населення другої-третьої чверті І тисячоліття н. е., мало широкий вибір можливостей для заселення. На середину І тисячоліття н. е.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ