Підходи сучасного менеджменту щодо вивчення управлінських, економічних процесів та явищ. Принципи формування виробничої структури підприємства, типи побудов. Аналіз проблем та перспектив щодо поліпшення, уніфікації та оптимізації структури підприємства.
Підприємство як складна виробнича система має виробничу та організаційну диференціацію, що виражається в поділі його на виробничі, обслуговуючі підрозділи та апарат управління з певною функціональною структурою. Основну діяльність кожного підприємства становлять виробничі процеси, що виконуються у відповідних підрозділах. Тому важливим є точне та функціональне розміщення кожного підрозділу на підприємстві, що в свою чергу сприятиме продуктивній роботі виробництва. Крім того, на деяких підприємствах існує необґрунтовано велика кількість дрібних цехів, дільниць з низьким технічним рівнем виробництва різних видів напівфабрикатів та послуг. Питання вибору і поліпшення виробничої структури виникають при будівництві нових, реконструкції чи розширенні діючих підприємств, зміні профілю їхнього виробництва, переході на випуск нової продукції.Таким чином, виробнича функція охоплює всі дії, що безпосередньо повязані з виготовленням товарів чи наданням послуг. Щоб гарантувати бажаний (замовлений) продукт, на різних етапах процесу перетворення здійснюються заміри (зворотний звязок), а потім порівнюють результати з установленими стандартами і в разі необхідності коригують дії (контроль). Економічна сутність виробничої системи полягає у створенні (у процесі перетворення) доданої вартості як різниці між вартістю вкладень та вартістю або ціною кінцевого продукту. Фінансова функція передбачає дії з забезпечення виробничої функції ресурсами за вигідною ціною і з розподілом цих ресурсів, у тому числі й за іншими функціями. Персонал, який виконує операції по кожній з функцій, працює спільно, обмінюючись інформацією та досвідом щодо:підготовки кошторисів, бюджетів для визначення фінансових потреб або наступного їх коригування у випадку змін умов функціонування.[5]Системою можна назвати будь-який обєкт, що має у своєму складі сукупність взаємоповязаних і взаємодіючих частин або елементів. Будь-яка система складається з не менш як чотирьох основних компонентів: входу, процесу, виходу та пристроїв зворотного звязку і контролю. Той самий обєкт, що входить в іншу систему, розглядається в ній уже як підсистема або елемент. У разі дослідження системи, де головною підсистемою є людина, верстат виступає із зовсім іншими властивостями, ніж у системі "верстат". У свою чергу, система "верстатник - верстат" діє як підсистема, якщо предметом розгляду є система "виробнича дільниця", яка обєднує кілька таких підсистем.Виробничі системи - це особливий клас систем, що обєднують працюючих, знаряддя і предмети праці та інші елементи, які необхідні для функціонування системи, у процесі якого створюється продукція або послуги.[5, 8] Виробнича система на первинному рівні може розглядатися як група механізмів (устаткування, апарати тощо), що обслуговуються робітником (оператор, машиніст). Ці функції виконують відповідні допоміжні елементи виробничої системи, у яких на вході є як зовнішні, так і внутрішні звязки, а на виході тільки внутрішні. Тому необхідними для основних елементів виробничої системи можуть бути лише ті допоміжні елементи, продукція і послуги, які не є результатом діяльності інших самостійних систем (виробництв, підприємств). Розрізняють просторову (розташування елементів системи в просторі) і часову (послідовність змін у часі стану елементів і системи в цілому) структури виробничих систем.Виробнича структура підприємства являє собою систему взаємоповязаних виробничих, структурних підрозділів, що забезпечують виробничу діяльність відповідно до цілей і завдань. Структура підприємства включає сталі структурні підрозділи: основні цехи (заготівельні, оброблювальні, складальні); Також охоплює склад виробництв, цехів та господарств, їх технологічну взаємодію, порядок і форми кооперування, співвідношення за кількістю робітників, вартістю устаткування, площею і територіальним розташуванням. Організаційне формування виробничої структури підприємства базується на взаємозвязках та відносинах певного складу основних, допоміжних цехів та обслуговуючих господарств виробничого призначення, що зумовлені технологією виготовлення продукції або надання послуг. Виробнича структура визначає розподіл праці між цехами та обслуговуючими господарствами, формалізує внутрішньозаводську спеціалізацію та кооперування, у галузевому масштабі вказує на міжзаводську спеціалізацію виробництва.Первісним ланцюгом в організації виробничого процесу та базовим осередком (елементом) виробничої системи є робочі місця, на яких виконуються робітниками (групою робітників) певні операції з виготовлення продукції чи обслуговування виробничого процесу за допомогою необхідного устаткування, інструменту, пристроїв, розташованих на відведеній частині площі. Сукупність територіально відокремлених робочих місць, на яких виконується технологічно однорідна робота або різні операції з виготовлення однорідної продукції, створює виробничу дільницю - окрему адміністративну одиницю, очолювану майстром за наявності в зміну не менш 25 робітників.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Виробництво, як система
1.1 Виробнича функція підприємства
1.2 Система виробничого підприємтва та її сутність
1.3 Структура виробничої системи
Розділ 2. Виробнича структура підприємства
2.1 Сутність та елементний склад виробничої структури підприємства
2.2 Чинники виробничої структури
2.3 Принципи формування виробничих структур
2.4 Типи побудови виробничних структур
Розділ 3. Оцінка ефективності та удосконалення виробничої структури підприємства
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
