Система вдосконалення спеціальної витривалості кваліфікованих спортсменів в академічному веслуванні - Автореферат

Система вдосконалення спеціальної витривалості кваліфікованих спортсменів в академічному веслуванніУ більшості видів спорту вирішальна роль приділяється високому рівню функціональної підготовленості і використанню в системі тренування спеціалізованих тренувальних засобів, орієнтованих на розвиток функціональних механізмів працездатності. Це створює передумови для підвищення тренувального ефекту навантажень при інтенсифікації тренувального процесу для більш повної реалізації потенціалу спортсмена у змагальній діяльності. Нині, мабуть, високий спортивний результат у видах спорту з вираженим проявом витривалості, може бути досягнутий спортсменами, які мають високі (унікальні) функціональні можливості. Разом з тим інтерпретація таких даних мало звязана з керуванням тренувальним процесом у цілому, що, як відомо, вміщує методи планування, контролю, моделювання й оцінки перспективності спортсменів у різні періоди їхньої підготовки, розробку засобів тренування спеціалізованої спрямованості. Провести комплексний аналіз компонентів спеціальної витривалості і на цій підставі розробити спеціалізовані засоби тренування, за змістом і спрямованістю орієнтовані на вибіркове вдосконалення окремих сторін функціональної підготовленості, та обґрунтувати систему їхнього застосування для інтенсифікації тренувального процесу кваліфікованих спортсменів (на прикладі академічного веслування).У першому розділі «Спеціальна витривалість - основний елемент підготовленості кваліфікованих спортсменів» показано, що розвиток спеціальної витривалості спрямовано на реалізацію функціонального потенціалу людини і досягнення високого спортивного результату. Спираючись на наявну термінологію, можна говорити, що система вдосконалення спеціальної витривалості може бути визначена як сума взаємозалежних чинників, що впливають на підвищення якості підготовки спортсменів високого класу у процесі спеціально спрямованого тренувального процесу. Розроблено підходи до оцінки структури функціональної підготовленості, розвитку її окремих сторін, диференційовані і деталізовані методики розвитку аеробних і анаеробних можливостей спортсменів, визначені способи керування кінетикою функціональних реакцій у процесі тренувального і змагального навантаження, виділені провідні чинники втоми і шляхи її компенсації з урахуванням специфіки втоми в різних спортивних дисциплінах. Виходили з того, що важливим чинником вдосконалення спеціальної витривалості є інтеграція компонентів системи керування тренувальним процесом, її цільова орієнтація на розвиток функціональної підготовленості спортсменів з урахуванням біологічних закономірностей розвитку витривалості в її специфічних для виду спорту проявах у процесі змагальної дистанції. Реалізація цих умов має значення для високої робочої продуктивності весляра на другій половині дистанції для подолання втоми і підтримки високої сумарної потужності роботи на дистанції.Аналіз також показав, що базовими функціональними компонентами спеціальної витривалості в академічному веслуванні є високоспеціалізовані прояви нейрогенних, метаболічних і кардіореспіраторних реакцій організму. Аналіз частин змагальної дистанції, які суттєво відрізняються, з використанням ергометричних і фізіологічних характеристик дозволив виділити компоненти структури спеціальної витривалості, що визначають працездатність веслярів на окремих відрізках і на дистанції в цілому. До них належать швидкість розгортання реакцій аеробного енергозабезпечення (по Т50 VO2 і VE), ступінь реалізації аеробної потужності (по% утилізації VO2 max); загальний (потенційний) обсяг анаеробного резерву (по MAOD і La max) і обсяг анаеробного резерву на другій половині дистанції (по AOD); стійкість (за часом утримання «піка» VO2) і рухливість (по Т50 rec VO2) реакцій кардіореспіраторної системи в умовах втоми; потужність системи дихальної компенсації біляграничного метаболічного ацидозу (по% excess VE) і швидкості видалення лактата з працюючих мязів (за різницею рівнів La 1-4-мін відновлення). Велика варіативність проявів спеціальної витривалості вказує на індивідуалізацію тренувального процесу, як на основний елемент спеціального аналізу, що визначає критерії оцінки компонентів витривалості і, як наслідок, параметри тренувального навантаження веслярів, спрямованого на реалізацію наявного в спортсменів високого функціонального потенціалу. Представлено нові можливості диференційованої оцінки компонентів спеціальної витривалості веслярів-академістів на підставі розроблених спеціальних тестових завдань, які дозволяють виділяти найбільш важливі механізми працездатності і реєструвати значення інформативних показників реакцій на початку, в середині і на другій половині дистанції.

Основний зміст роботи