Система управління навколишнім середовищем та порядок її сертифікації - Дипломная работа

ЗМІСТ Вступ 1. Огляд стану питання управління навколишнім середовищем на підприємствах 1.1 Нормативна база екологічного менеджменту 1.2 Модель, принципи та вимоги до СУНС 1.3 Порядок розробки і впровадження СУНС 2. Сертифікація систем управління навколишнім середовищем 2.1 Загальні відомості про екологічну сертифікацію 2.2 Загальні принципи сертифікації СУНС 3. Розробка системи управління навколишнім середовищем на підприємстві водоочищення 3.1 Виробництво та сертифікація питної води 3.2 Порядок проведення сертифікації СУНС 4. Техніко-економічне обґрунтування проведення НДР 5.1 мета й призначення досліджень 5.2 Розгляд проблеми 5.3 Розрахунок кошторисної вартості й ціни НДР 5.3.1 Матеріальні витрати 5.3.2 Витрати на оплату праці 5.3.3 Додаткова заробітна плата 5.3.4 Відрахування на соціальні заходи 5.3.5 Витрати на оренду устаткування 5.3.6 Витрати на машинний час 5.3.7 Накладні витрати 5.4 Калькуляція на проведення НДР 5.5 Економічна ефективність НДР 5.6 Висновки 6. Охорона праці й навколишнього середовища 6.1 Характеристика виробничого середовища 6.2 Промислова санітарія 6.2.1 Вимоги до мікроклімату робочої зони 6.2.2 Освітлення 6.2.3 Природне освітлення 6.2.4 Штучне освітлення 6.2.5 Шум і вібрація 6.2.6 Вимоги рівня електромагнітних випромінювань 6.3 Електробезпечність 6.4 Пожежна безпека 6.5 Захист навколишнього середовища Висновок Список джерел інформації ВСТУП До важливих проблем сучасності належать проблеми захисту навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів. Придбаваючи продукцію та послуги, встановлюючи партнерські відносини у різноманітних сферах бізнесу пріоритет (за умовою інших рівних умов) у все більшій мірі віддається тим компаніям, які орієнтуються на екологічні фактори. При цьому в умовах глобалізації інформаційних течій найбільш важливе значення має не стільки сама діяльність по забезпеченню екологічної безпеки виробництва, скільки розповсюдження інформації про природоохоронну діяльність, та тим більш в широкому плані - про готовність компанії розв’язувати існуючі екологічні проблеми. Саме потреба бізнесу у досягненні економічної мети з врахуванням природоохоронних вимог та формування сприятливого екологічного іміджу на основі загальновизнаних підходів до оцінки діяльності в області охорони навколишнього середовища визначили доцільність підготування міжнародних стандартів спеціальної серії, які пропонують до використання уніфіковані процедури управління охороною навколишнього середовища, які можуть бути інтегровані до загальної діяльності у сфері адміністративного управління підприємством та гарантувати певний рівень споживання природних ресурсів, що не перевищує певні кордони, і вплив на оточуюче середовище. В даному бакалаврському проекті проаналізована нормативна база екологічного менеджменту, розроблена система управління навколишнім середовищем та порядок її сертифікації, розглянута СУНС на підприємстві водоочищення та виконана статистична обробка значень водневого показника. 1. З метою підготовки національних підприємств і організацій до жорстких правил світової торгівлі, розуміючи, що наявність сертифікованої системи управління навколишнім середовищем може стати невід’ємною частиною вимог торгових партнерів України, Держстандарт України перший серед країн СНД підготував для безпосереднього запровадження міжнародні стандарти ISO серії 14000. Система стандартів ISO 14000 орієнтована не на кількісні параметри (обєм викидів, концентрації речовин і т.п.) і не на технології (вимога використовувати або не використовувати певні технології, вимогу використовувати «якнайкращу доступну технологію»). Типові положення цих стандартів полягають в тому, що в організації повинні дотримуватися певні процедури, підготовлені певні документи, призначені відповідальні за певні області екологічно значущої діяльності. Стандарти серії ISO 14000 не містять ніяких «абсолютних» вимог до дії організації на навколишнє середовище, за винятком того, що організація в спеціальному документі (екологічній політиці) повинна оголосити про своє прагнення відповідати національному природоохоронному законодавству і національним стандартам. Переговори були організовані під егідою ООН. Базовим стандартом ISO серії 14000 є стандарт ISO 14001 “Environmental management system. Specification with guidance for use.”. Успіх системи залежить від зобовязань, узятих на себе на всіх рівнях і всіма підрозділами організацій, особливо вищим керівництвом. Система дає організації можливість встановити процедури і оцінити їх ефективність, що дозволяють сформулювати екологічну політику і встановити цільові екологічні показники, добитися відповідності цій політиці і цільовим показникам і продемонструвати цю відповідність іншим. В даний час стандарт ISO 14001:1996 [2] переглянутий і замінений другою версією ISO 14001:2004 [3], опублікованою 15 листопада 2004 року. Друге видання ISO 14001 направлене на розвиток першого, докладніше розяснення вимог стандарту і збільшення сумісності з ISO 9001:2001 [13]. Нижче приведе