Визначення діалектики взаємовпливів і розвитку системи соціально-економічних відносин та закономірностей розвитку технологічного способу виробництва в аграрному секторі економіки. Зміна способів виробництва як основа економічного прогресу людства.
При низкой оригинальности работы "Система соціально-економічних відносин та технологічні способи виробництва: діалектика взаємовпливів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Система соціально-економічних відносин та технологічні способи виробництва: діалектика взаємовпливівВідповідно до цього зміна способів виробництва є основою економічного прогресу людства та відіграє вирішальну роль в розвитку будь-якого суспільства. Можна виділити такі закономірності розвитку технологічного способу виробництва: невпинне підвищення його ефективності шляхом переходу до нового вищого способу виробництва, розвиток усіх його складових, провідна роль людського фактора на всіх етапах еволюції технологічного способу виробництва, підвищення рівня усуспільнення виробництва, історична тривалість життєвого циклу технологічного способу виробництва визначається його відповідністю своїм носіям тощо. You can identify these patterns of technological mode of production, steadily increasing its efficiency by switching to a new higher mode of production, development of all its components, the leading role of the human factor in all phases of the evolution of technological mode of production, increasing socialization of production, the historical duration of life cycle technological mode of production determined by its compliance with their carriers and others. Розглянемо їх сутність і специфіку більш детально, акцентуючи увагу на домінуючому технологічному способі виробництва, суспільний формах засобів виробництва і праці, причинах виникнення та кризи кожного технологічного способу виробництва. Характерними рисами способу виробництва при феодалізмі були: приватна власність феодала на засоби виробництва, в т. ч. на землю, і неповна власність на кріпака; крупна земельна власність феодалів; особиста власність селян і ремісників на знаряддя праці і своє господарство; наділення безпосереднього виробника засобами виробництва і землею, зокрема прикріплення виробника до землі; особиста, поземельна, судово-адміністративна і військово-політична залежність селян від феодала; присвоєння феодалами у формі ренти додаткового продукту, створеного залежними селянами і ремісниками; низький рівень розвитку сільськогосподарської техніки; домінування натурального господарства у вотчинах, помістях і господарствах селян; існування слабкого товарного виробництва; умовний характер, ієрархічна структура земельної власності тощо.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
