Система романтичних мотивів і образів у художній прозі В.Ф. Одоєвського - Автореферат

Таврійський національний університет імені В.І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукЗахист відбудеться "28" листопада 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.051.05 Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського (95007, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського (95007, м. У роботі простежено засоби художнього втілення мотивів, визначено своєрідність художньої образності у творах митця та проаналізовано головні функції романтичних мотивів: імагогічну, жанротвірну, стильову, конструктивну, динамічну. Систематизовано й уточнено уявлення про поняття "мотив" та "система мотивів". романтичний художній проза В ходе исследования расширено представление о понятиях "мотив" и "система мотивов", рассмотрены разные подходы литературоведов к определению данных категорий.В літературознавстві радянського періоду мало уваги приділялося творчості митців "другого ряду", до яких можна віднести і Володимира Федоровича Одоєвського (1803-1869), одного з яскравих представників філософської течії російської романтичної прози першої половини XIX століття, якого не випадково називали "російським Фаустом". Письменник, філософ, просвітник, державний діяч, учений і музичний критик, він залишив помітний слід в історії російської літератури. Одоєвського друкувалися у російських альманахах ("Северные цветы", "Новоселье") і популярних журналах ("Отечественные записки", "Современник", "Московский наблюдатель", "Мнемозина", "Утренняя заря", "Сельское чтение"). Одоєвського, мотивна організація творів письменника залишається сьогодні недостатньо дослідженою. Мета дисертаційної роботи - дослідити романтичні мотиви і образи у творах В.Ф.Одоєвського та різноманітний характер його творчості, включаючи музичну, педагогічну, просвітницьку, публіцистичну та суспільну діяльність. У сучасному літературознавстві не існує єдиного підходу щодо визначення терміну "мотив", незважаючи на те, що дана категорія відіграє велику роль у художньому творі, оскільки органічно поєднується з усіма його компонентами (темою, ідеєю, сюжетом, фабулою, системою образів тощо). Мотиви в художньому творі (як і в творчості письменника в цілому) перебувають не в хаотичному стані, а в постійних взаємозвязках. До циклу входять твори, різноманітні в жанровому відношенні - повісті, новели, оповідання, філософські мініатюри. Автор нерідко апелює до читача, образ якого є необхідною складовою системи образів у творі.Одоєвського, ми впевнилися в тому, що мотиви в його творах існують не ізольовано один від одного, а утворюють систему. Враховуючи ступінь повторюваності мотиву по відношенню до головної теми твору, у роботі виокремлено провідні та другорядні мотиви, що виконують у художньому творі різні функції. Результати роботи дозволили зробити висновок про наявність розгалуженої системи мотивів у творах письменника та встановити звязок між різними мотивами й образами. Незважаючи на те, що у процесі творчої еволюції письменника взаємозвязки між провідними і другорядними мотивами у його творах не були статичними, філософські тенденції залишалися ключовими на всіх етапах його творчого шляху. Одоєвського допомогло визначити своєрідність функціонування провідних мотивів та художньої образності у його творчості.

Основний зміст роботи