Система професійно-прикладної фізичної підготовки фахівців машинобудівної промисловості - Автореферат

Система професійно-прикладної фізичної підготовки фахівців машинобудівної промисловостіАктуальність обраного напрямку дослідження полягає також і в тому, що воно дає можливість обґрунтувати шляхи підвищення ефективності професійної підготовки фахівців найбільш типових професій для всієї промисловості. Мета дослідження - обгрунтувати систему професійно-прикладної фізичної підготовки, що ефективно забезпечує пролонговану фізичну готовність до активної життєдіяльності та продуктивної професійної роботи фахівців машинобудівних підприємств. Змоделювати систему професійно-прикладної фізичної підготовки фахівців машинобудівної промисловості: визначити психофізіологічні та психофізичні вимоги до інженерів-машинобудівників, дослідити способи досягнення психофізичної готовності фахівців даного профілю до виробничої діяльності, вибрати найбільш дієві засоби, методи, форми організації, види забезпечення, зробити синтез еталонного зразка ППФП фахівців-машинобудівників. Перевірити ефективність змодельованої системи професійно-прикладної фізичної підготовки фахівців машинобудівної промисловості на етапах вузівської та післявузівської освіти. Розробити практичні рекомендації з реалізації професійно-прикладної фізичної підготовки фахівців машинобудівних підприємств у ВНЗ і на виробництві.У «Вступі» здійснюється постановка обраної наукової проблеми, викладається її зміст, стан і значення, наводиться стисла загальна характеристика актуальності теми, цінності роботи для підвищення соціально-економічної ефективності машинобудівної галузі України, вказується на звязок дисертації з науковими програмами і темами, називаються обєкт, предмет, мета, задачі, методи, розкриваються теоретичні основи дослідження. У першому розділі «Теоретико-методологічні основи системи професійно-прикладної фізичної підготовки фахівців машинобудівної промисловості» на основі аналізу літературних джерел і провідного педагогічного досвіду детально проаналізовано ступінь розробленості і зміст основних концептуальних положень професійно-прикладної фізичної підготовки працівників виробництва, на яких повинна базуватися сучасна технологія такої підготовки. Ця процедура, у першу чергу, включає вивчення структури психофізичних вимог до фахівців, основних способів, засобів, методів, форм, умов реалізації цих вимог з обов?язковою послідовною перевіркою розробленої моделі в педагогічному експерименті. Вказується, що дослідження проводилося у п?ять етапів, у процесі яких визначалися: напрямок, методика наукового пошуку, проводився збір інформації для обгрунтування авторської моделі педагогічної системи, що розроблюється, здійснювалися її моделювання і дослідно-експериментальна перевірка, оброблялися і систематизувалися отримані дані, формулювалися й уточнювалися теоретичні і прикладні положення. При вивченні (за допомогою компютерної діагностики) впливу ППФП на показники стану здоровя встановлено, що ці показники у студентів дослідних і контрольних груп, чоловіків і жінок, на початку експерименту знаходяться на рівні середньостатистичних для студентів і істотно не розрізняються, наприкінці - у студентів дослідних груп біологічний вік знизився у чоловіків на 4,98, у жінок - на 3,15 роки, відсоток студентів, що мають уповільнений темп старіння, збільшився у чоловіків з 12,85 до 78,57 (на 65,72), у жінок - з 21,43 до 71,43 (на 50,00), а відсоток тих, хто має гарний і дуже гарний стан здоровя, - у чоловіків з 11,43 до 81,43 (на 70,00), у жінок - з 20,00 до 71,71 (на 51,71%) (t>2,5, p<0,05).Теоретико-методологічне обґрунтування системи професійно-прикладної фізичної підготовки фахівців машинобудівної промисловості виявило актуальність і недостатню відпрацьованість такої підготовки і, разом з тим, наявність наукових передумов і підходів, що дозволяють вирішити цю проблему. Розробка ППФП фахівців МБП вимагає урахування ролі особистого чинника і структури вимог до психофізичної підготовленості в успішності професійної діяльності, визначення найефективніших способів, засобів, методів, форм, умов забезпечення психофізичної готовності до ефективного виконання професійних функцій. Проведені професіографічні дослідження показують, що у звязку зі специфікою роботи успіхи професійної діяльності фахівців МБП у середньому на 56,0% залежать від особистого чинника і, зокрема, на - 30,8% від рівня психофізичної підготовленості.

Основний зміст роботи