Система профілактики та контролю бойового стресу у військовослужбовців - Статья

Національна академія Національної гвардії УкраїниРозроблена система включає комплекс психопрофілактичних, психодіагностичних і психокорекційних заходів, направлених на вивчення, формування та розвиток у військовослужбовців професійно важливих психологічних якостей, підтримання позитивних психічних станів, необхідних для успішного виконання бойових завдань в екстремальних умовах, збереження високого рівня психологічної безпеки та психічного здоровя особового складу. Система профілактики та контролю бойового стресу у військовослужбовців складається з заходів психологічної роботи, які проводяться на трьох етапах виконання службово-бойових завдань: підготовчому (перед відбуттям у район виконання завдань); безпосереднє виконання завдань у зоні проведення бойових дій; завершальному (після виконання завдань при поверненні у пункт постійної дислокації). Розкрити основні напрями психологічної роботи з особовим складом на різних етапах виконання службово-бойових завдань. Разработанная система включает комплекс психопрофилактических, психодиагностических и психокоррекционных мероприятий, направленных на изучение, формирование и развитие у военнослужащих профессионально важных психологических качеств, поддержание позитивных психических состояний, необходимых для успешного выполнения боевых задач в экстремальных условиях, сохранения высокого уровня психологической безопасности и психического здоровья личного состава. Система профилактики и контроля боевого стресса у военнослужащих состоит из мероприятий психологической работы, проводимых на трех этапах выполнения служебно-боевых задач: подготовительному (перед убытием в район выполнения задач); непосредственное выполнение задач в зоне проведения боевых действий; завершающий (после выполнения задач и возвращение в пункт постоянной дислокации).Значимість впливу на психіку військовослужбовця та можливий розвиток наслідків переживання травматичних подій визначаються: різними факторами бойової обстановки; індивідуально-психологічними особливостями та властивостями особистості; рівнем професійної та психологічної підготовки до ведення бойових дій; характером і рівнем мотивації військовослужбовця та підрозділу в цілому до ведення бойових дій; особливостями сприйняття місця та ролі бойових дій у сучасній історії України й їхній вплив на подальшу життєдіяльність військовослужбовця, а також багато інших зовнішніх і внутрішніх факторів. Тімченко, з урахуванням досвіду проведення АТО запропонували наступне визначення бойового стресу як переживання, які виникають у військовослужбовця при опосередкованому чи безпосередньому впливі на нього стрес-факторів бойової діяльності та проявляються у вигляді емоційних, інтелектуальних, фізичних та поведінкових реакцій [4, С. Бодров, використовується принаймні у трьох значеннях: по-перше, як будь-які зовнішні стимули або події, що викликають у людини напругу або збудження (у цьому значенні частіше вживаються терміни “стресор”, “стрес-фактор”); по-друге, може відноситися до субєктивної реакції (у цьому значенні він відбиває внутрішній психічний стан напруги і збудження; цей стан інтерпретується як емоції, оборонні реакції та процеси подолання (coping processes), що відбуваються в самій людині) [5, С. Фахівці, які вивчають стрес у військовослужбовців під час ведення бойових дій, пропонують використовувати такі категорії, як гостру стресову реакцію, бойову психічну травму (БПТ), бойовий стрес, бойову психічну патологію та ін. Так, Снедков Є. В., який вивчав клініко-патогенетичну динаміку, діагностику та лікувально-реабілітаційні принципи бойової психічної травми комбатантів, проводить розмежування між бойовим стресом, бойовою психічною травмою та бойовою психічною патологією [6].Бойовий стрес - це процес впливу факторів бойової обстановки на психіку військовослужбовця, що супроводжується зниженням рівня психологічної безпеки особистості та появою неспецифічних доклінічних психологічних проявів, які у сукупності уявляються поняттям “бойова психологічна травма особистості” або сягають специфічних нозологічних ознак психічних розладів, обєднаних у категорію “бойова психічна травма”.