Система принципів організації діяльності органів місцевого самоврядування в Україні: конституційно-правова необхідність - Статья

Система принципів організації діяльності органів місцевого самоврядування в Україні: конституційно-правова необхідністьУдосконалено систему принципів організації діяльності органів місцевого самоврядування шляхом доповнення їх групою особливих принципів, сформованих на основі узгодження загальних, специфічних принципів і врахування принципів належного врядування, історичної обумовленості ідей та норм активного діалогу, що передбачає двосторонній обмін інформацією між органами місцевої влади та громадськістю у вигляді питань та відповідей; економічної доцільності, професіоналізму, правового врегулювання (регламентації), запобігання корупції, участі представників громад у розробці проектів рішень та їх прийнятті, субсидіарності прийняття рішень, балансу організації та самоорганізації. Але, на нашу думку, принципово важливим, є інше розуміння принципів місцевого самоврядування, сутність якого, полягає у тому, що це зумовлені природою місцевого самоврядування, визначальні положення та ідеї, покладені в основу організації та діяльності територіальної громади, органами місцевого самоврядування, що формуються громадами [4, с. Зазначений перелік принципів місцевого самоврядування у Конституції України та Законі України «Про місцеве самоврядування України», (де мова йде про такі принципи як: гласність; колегіальність; поєднання місцевих і державних інтересів; виборність; правова, організаційна, матеріально-фінансова самостійність у межах повноважень, визначених законом; підзвітність та відповідальність перед територіальними громадами, їх органів, посадових осіб; державна підтримка та гарантії місцевого самоврядування; судовий захист прав місцевого самоврядування), відносяться до групи принципів місцевого самоврядування, як специфічної форми публічної влади. Суть інших принципів полягає в тому, що: місцеве самоврядування становить одну з засад будь-якого демократичного ладу; право громадян брати участь в управлінні публічними справами є загальним демократичним правом і безпосередньо може бути реалізоване на місцевому рівні; з метою забезпечення ефективного і наближеного до громадянина управління мають бути створені органами місцевого самоврядування, наділені реальною владою та які мають бути створені демократичним шляхом, мати широку автономію щодо своєї компетенції та порядку її здійснення і приймати владні рішення; місцеві органи влади мають володіти відповідними ресурсами, достатніми для здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування; права територіальних громад та органів місцевого самоврядування мають бути надійно захищені. Як зазначено в самому тексті вказаного документу, його реалізація сприятиме: посиленню правової, організаційної та матеріальної спроможності територіальних громад, органів місцевого самоврядування, провадженню їх діяльності з дотриманням принципів та положень Європейської хартії місцевого самоврядування; доступності публічних послуг, підвищенню їх якості; впровадженню механізму здійснення місцевими держадміністраціями та населенням контролю за наданням органами місцевого самоврядування, територіальними органами центральних органів виконавчої влади публічних послуг; запровадженню стандартів (нормативів) якості публічних послуг, що надаються населенню органами місцевого самоврядування базового та регіонального рівня, критеріїв оцінювання якості; створенню сприятливих правових умов для максимально широкого залучення населення до прийняття управлінських рішень, а також розвитку форм прямого народовладдя; формуванню ефективної територіальної системи органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць; утворенню обєднаних територіальних громад, спроможних самостійно або через органи місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення; соціально-економічному розвиткові територіальних громад і регіонів; стимулюванню економічного розвитку територій у результаті удосконалення механізмів впливу органів місцевого самоврядування на визначення пріоритетів місцевого економічного розвитку;визначенню чітких меж кожної адміністративно-територіальної одиниці, забезпеченню повсюдності юрисдикції органів місцевого самоврядування на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та недопущенню наявності в межах території громади інших адміністративно-територіальних одиниць такого ж рівня; утворенню виконавчих органів обласних та районних рад; зміні статусу місцевих держадміністрацій з органів загальної компетенції на контрольно-наглядові органи у системі виконавчої влади з функцією координації діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади на відповідній території;забезпеченню розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування базового та регіонального рівня, місцевими держадміністраціями та територіальними органами центральних органів виконавчої влади [6].