Система підтримки прийняття рішень з хімічного захисту рослин - Автореферат

Міністерство промислової політики України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукЗахист відбудеться 19 червня 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.818.01 НВК "Київський інститут автоматики" за адресою: 04107, Київ-107, вул. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці НВК "Київський інститут автоматики". Дисертацію присвячено питанням розроблення експертної системи для підтримки прийняття рішень стосовно оптимізації умов вирощування сільськогосподарських рослин на всіх етапах їх розвитку із застосуванням пестицидів, мінеральних добрив та авіації сільськогосподарського призначення. Представлено дворівневу структуру СППР ХЗР, визначено достатній мінімум інформації та методи її ущільнення для ефективного функціонування системи, запропоновано моделі задач управління та методики їх розвязання. Подано інформацію про отримані нові наукові результати та практичну реалізацію і ефективність розробленої СППР ХЗР.Успіх в реалізації прийнятої програми передбачає оптимізацію умов вирощування сільськогосподарських рослин на всіх етапах росту та розвитку, які б забезпечували максимальне збереження потенційної продуктивності культури шляхом інтегрованого захисту рослин від шкідників, хвороб, бурянів, оптимального забезпечення рослин і ґрунту мінеральним живленням, дотримання норм, строків та способів живлення. Автоматизація управління хімічним захистом рослин (ХЗР) уявляється своєчасною та актуальною задачею наукового дослідження, яка передбачає отримання нових науково та практично значущих результатів, спрямованих на забезпечення високих і сталих врожаїв, впровадження інтенсивних технологій сільськогосподарського виробництва. Наукове дослідження виконано у відповідності до положень державної програми "Зерно України 2001-2004 рр.", планів науково-дослідницьких робіт Державної льотної академії України, договору про співпрацю Кіровоградського державного технічного університету з Кіровоградською обласною державною проектно-розвідувальною станцією хімізації сільського господарства. Наукова новизна полягає в наступному: - в результаті попереднього статистичного аналізу системних складових обєкта отримано аналітичні залежності, котрі підкреслюють степінь значущості досліджуваних чинників впливу на урожайність і важливість своєчасного формування комплексних рішень як відносно мінерального живлення, так і застосування пестицидів, та на підставі яких синтезовані відповідні задачі управління в системі підтримки прийняття рішень з хімічного захисту рослин (СППР ХЗР); запропоновано модель підбору мінеральних добрив, котра, на відміну від існуючих, дозволяє ураховувати динамічні характеристики стану ґрунту і рослини та багатокомпонентність мінеральних добрив; модель будується на компонентній оптимізації речовин, що використовуються в процесі живлення ґрунту та рослини; запропоновано способи її використання в СППР ХЗР;У вступі здійснено обґрунтування актуальності теми, наголошено на необхідності автоматизації прийняття рішень у галузі хімічного захисту рослин в інтенсивному виробництві продукції рослинництва, сформульовано мету, задачі досліджень, визначено наукову новизну і практичну цінність роботи, відокремлено основні результати проведеного дисертаційного дослідження, його апробації. Досліджено системний звязок та взаємозумовленість складових названого процесу виробництва; отримано математичні залежності, результати аналізу яких підтверджують важливість обраного напрямку досліджень та засвідчують необхідність створення умов для формування рішень про здійснення комплексного впливу як на фітосанітарний стан, так і на стан живлення рослини та ґрунту. Аналіз проблем автоматизації прийняття рішень у виробництві продукції рослинництва та стану науково-практичних робіт з питань автоматизації управління у галузі землеробства в ринкових умовах дозволив визначити предмет та мету дослідження, синтезувати завдання дослідження, які підлягають розвязку. Досліджено методи ідентифікації стану ґрунту та вирощуваної на ньому рослини, визначено необхідність отримання агрохімічних показників стану ґрунту у формі агрохімічних паспортів земельних ділянок; рівнів-параметрів вмісту макро-та мікроелементів в індикаторних органах рослини; оцінки перезимівлі озимої пшениці; стану водоспоживання; фітосанітарного стану за економічними порогами шкодочинності шкідників, хвороб та бурянів. Досліджено залежність стану ґрунту та рослини від забезпечення компонентами, що містяться у хімічних засобах захисту, описано методи розрахунку норм внесення добрив за ґрунтовою діагностикою та коригування доз позакореневого живлення за рослинною діагностикою, використання яких доцільно автоматизувати.

Основний зміст дисертації