Система особистих немайнових прав у цивільному праві - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАСпеціальність: 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка завідувач кафедри міжнародного приватного та митного права Коссак Володимир Михайлович, Львівський національний університет імені Івана Франка завідувач кафедри цивільного права та процесу кандидат юридичних наук З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою 01033, м.Дані права здійснюються особою в приватній сфері, тому вона сама визначає для себе обсяг особистих немайнових прав, а держава повинна лише надати їй можливості для цього. Розглянувши систему особистих немайнових прав, ми зможемо дослідити шляхи і механізми, що допоможуть у вирішенні проблеми здійснення особистих немайнових прав. Що стосується науково-теоретичної сторони питання, то сфера особистих немайнових прав часто ставала предметом для дискусій з приводу різноманітних проблем: поняття, класифікації, змісту особистих немайнових прав, їх галузевої приналежності тощо. Мета роботи полягає у визначенні правової природи особистих немайнових прав і їх місця в цивільному праві, у проведенні комплексного аналізу системи особистих немайнових прав. При дослідженні формування та становлення позитивного регулювання особистих немайнових відносин керувались діалектичним методом; історичний метод дозволив дослідити динаміку розвитку такого регулювання, а також розвиток теорії особистих немайнових прав; системно-структурний метод застосовувався при дослідженні структури, а також класифікації особистих немайнових прав; формально-логічний метод дозволив запропонувати визначення особистих немайнових прав і деяких інших понять; на основі порівняльно-правового методу проведено аналіз положень національного та зарубіжного законодавства в сфері особистих немайнових прав з метою виявлення позитивних рис та недоліків; метод узагальнення дозволив у висновках підсумувати окремі найважливіші питання, відповідно до мети дисертаційного дослідження.Розділ 1 “Особисті немайнові права в системі цивільного права” складається з двох підрозділів і присвячений дослідженню історичного розвитку, процесу становлення та правового регулювання особистих немайнових відносин цивільним правом та постановці проблеми. З проведеного аналізу наукових праць авторка дійшла висновку, що наука цивільного права потребує нових підходів до проблеми особистих немайнових прав та дослідження їх системи, оскільки немає єдності поглядів щодо важливих проблем даних прав; не враховується досвід сучасних суспільних відносин у великій частині цих праць, бо вони були написані раніше; в сучасних творах відсутні комплексні дослідження, вони здебільшого зосереджені лише на окремих особистих немайнових правах. Зроблений порівняльний аналіз різних підходів дослідників до проблеми особистих немайнових відносин як предмету регулювання цивільним правом, дозволив дисертантці звести їхні погляди в наступні теорії: скептична теорія не відносить до предмету цивільного права особисті немайнові відносини; консервативна - говорить, що цивільне право лише охороняє особисті немайнові права у випадку їх порушення; класична - стверджує, що цивільним правом регулюються лише повязані з майновими особисті немайнові відносини; моністична - твердить про ідентичність охоронної та регулятивної функцій; реформаторська теорія, прихильником якої є і сам здобувач, наголошує на тому, що особисті немайнові відносини є предметом цивільного права, яке здійснює їх охорону та регулювання. Розділ 2 “Система особистих немайнових прав та її структура” містить в собі три підрозділи та зосереджується на підходах до розуміння системи та основних питаннях проблеми системи особистих немайнових прав. В процесі дослідження поняття особистого немайнового права, розглядаються визначення інших дослідників та проводиться аналіз притаманних йому ознак, серед яких дисертантка виділяє основні: неекономічність (особисті немайнові права позбавлені економічного змісту, не мають грошової оцінки), невіддільність (особа, яка є носієм даних прав не може передати їх іншим), індивідуалізація (особисті немайнові права дозволяють відрізнити субєкти один від одного, охороняють своєрідність і неповторність особи), абсолютність (з початку визначена лише одна сторона особистих немайнових відносин, яка є носієм прав, всі інші зобовязані не порушувати ці права), загальність (особисті права належать всім без виключення), специфічність виникнення (дані права виникають у фізичних осіб із народження), довічність (особа володіє цими правами довічно).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ