Система організації навчання в Києво-Могилянській колегії - Реферат

бесплатно 0
4.5 108
Історія виникнення та розвитку, одного з перших вищих загальноосвітніх всестанових навчальних закладів. Вивчення матеріальної підстави для функціонування Київської братської школи. Характеристика педагогічного составу та програми в Могилянській колегії.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
МІНСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ Реферат на тему: Система організації навчання в Києво-Могилянській колегіїКиєво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом, що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в період радикальних світоглядних і суспільно-політичних змін, народно-визвольної боротьби, формування національної церкви і держави. Виникненню Києво-Могилянської Академії передував культурно-національний рух, що в умовах посиленого наступу на соціальні і духовні інтереси українців, який чинився правлячим колами Речі Посполитої, швидко набрав характерних особливостей. Свідомі громадяни, світські й духовні, інтелігенція і козацтво обєдналися до справи захисту духовних та національних інтересів України. Києво-Могилянська академія довгий час була єдиним вищим загальноосвітнім всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного світу. Заснованна на принципах гуманізму і просвітництва Академія поширювала освіту, знання.Деякі автори дотепер повторюють погляд істориків середини XIX ст., що школа при братстві Богоявлення в Києві вже існувала наприкінці XVI ст., а в 1588 - 1589 рр. була перетворена патріархом Єремією зі скромної братської школи на колегіум. Однак ряд документів засвідчує, що як братство, так і школа в Києві були організовані в 1615 - 1616 рр. Першими ректорами братської школи були Іван Борецький (пізніший митрополит Йов), Мелетій Смотрицький, а в 1620 - 1624 рр. Касіян Сакович. Матеріальною підставою для функціонування школи був подарунок Галшки (Єлизавети) Гулевичівни Лозчини, дружини мозирського маршалка Стефана Лозки, 14 жовтня 1615 р. земельної ділянки Богоявленському монастиреві на монастир, также на школу дітем, так шляхетським, яко і местським. Тим самим братство і школа при ньому, очевидно, функціонували з кінця 1615 - початку 1616 р. Про мотиви заснування школи в 1625 р. братчики писали в листі до російського царя, що великим коштом, влаштували для православних дітей школу для вивчення словянсько-руської і грецької мов та предметів, які викладають інші вчителі, щоб діти не пили з чужого джерела смертельну отруту схизми, не відходили в темряву римської віри.Хоч мова викладання була латинською і за формами та основним змістом навчання колегіум мало відрізнявся від католицьких і протестантських шкіл подібного рівня, в ньому на той же час підтримувалася греко-словянська традиція, насамперед шляхом участі у літургічній практиці. Грецькі джерела, - в цьому контексті головно твори візантійських церковних авторів, - визнавалися найавторитетнішими, хоч забезпечити постійного викладання грецької мови не вдавалося: в цьому напрямі було зроблено лише окремі спорадичні спроби. Повязані з колегіумом культурні діячі за часів Петра Могили брали участь у новому редагуванні тексту церковнословянської Біблії на основі грецького канонічного тексту. Після закінчення класів ("шкіл") інфіми, граматики, синтаксими, поетики, риторики, учні вивчали філософію. Прототип будь-якої сторони життя колегіуму можна знайти в середньовічних європейських навчальних закладах, в тому числі колегіумах та університетах.Внаслідок діяльності КИЄВОМОГИЛЯНСЬКОГО колегіуму в Україні зростала кількість освічених людей, учителів початкових шкіл, "мандрованих спудеїв"-учителів. Сирієць Павло Алеппський, який проїздив у 1654 і 1657 рр. через Україну, зазначав у своїх подорожніх записах, що тут чимало чоловіків і навіть жінок були письменними. Це, безумовно, перебільшення, але воно засвідчує, що кількість письменних людей в Україні була помітно більшою, ніж у інших відвіданих Павлом країнах. Як вже згадувалося, вихідці з України здавна виїжджали для продовження освіти у Краків, у протестантські університети Гейдельберга, Кенігсберга, Лейпцига та в Італію - у Падую та інші міста. Студенти з України бували також в Римі, Парижі (Сорбонні), Відні.Отже, Києво-Могилянська академія була і залишається символом української культури, української духовності. Тільки народ з давніми національними і культурними традиціями міг створити першу вищу школу східного дворянства, яка майже 200 років виконувала роль освітнього, наукового й мистецького центру, осередку духовності українського народу й Східної Європи. Тисячі вихованців академії несли світоч науки по всій Україні й у найвіддаленіші куточки Росії - аж до Архангельська і Холмогор,Іркутська і Тобольська. Академія продовжувала формувати українську мову, поезію і літературу, творила невмируще мистецтво українського бароко, божественну й зрозумілу народну музику.

План
План

Вступ

1. Від братської школи до академії

2. Структура і програма КИЄВОМОГИЛЯНСЬКОГО колегіуму

3. Наслідки діяльності

Висновок

Список використаної літератури

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?