Система нормативних засобів регулювання банківського капіталу: проблеми функціонування та напрями розвитку - Статья

УДК 336.717.18

СИСТЕМА НОРМАТИВНИХ ЗАСОБІВ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ: ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУКапітал (фр., англ. capital - багатство) - це цінні папери, грошові кошти, майно, які в процесі розширеного відтворення, обороту капіталу створюють додану вартість. Власним капіталом є спеціально створені фонди й резерви для забезпечення фінансової стійкості, господарської та комерційної діяльності, відшкодування можливих збитків при подоланні передбачуваних та непередбачуваних ризиків, які перебувають у користуванні банками протягом усього періоду його функціонування [1, с. Головними функціями власного капіталу банку згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність” [2] встановлено захисну, оперативну й регулюючу. Основні засади банківського правового забезпечення формування та використання капіталу в Україні обумовлені законами України "Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 № 2121-ІІІ, "Про Національний банк України” від 20.05.1999 № 679-XIV, Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368, Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012 № 23, Методикою розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні, схваленою постановою Правління Національного банку України від 02.06.2009 № 315, а також Законами України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001 № 2664-III, "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” від 14.10.2014 № 1702-VII, "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012 № 4452-VI, "Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 № 3480-IV, "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.1996 № 448/96-ВР, "Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 № 3125-XII. Формування моделі визначення потреби в економічному капіталі як потенційного економічного капіталу чи загальної суми непередбачуваних ризиків базується на врахуванні зваження всіх видів активів на певні ризики, зокрема за сегментами банківської діяльності, та зіставленні з варіантами обсягів регулятивного капіталу як ресурсу економічного капіталу: Z тахн (Лі ) = X тахга (А) ^ Z Bj> де і - індекс обсягів за видами ризиків; j - індекс обсягів за групами активів банку; m - кількість непередбачуваних ризиків; n - кількість передбачуваних ризиків; ri - індекс обсягів варіантів непередбачуваних ризиків за видами ризиків; rs - індекс обсягів варіантів непередбачуваних ризиків за сегментами банківської діяльності; Ari - загальна сума непередбачуваних ризиків (потреба в економічному капіталі, потенційний економічний капітал); Bj - обсяг регулятивного капіталу банку (ресурс економічного капіталу).