Особливості функціонування різнооформлених нереальних умовно-наслідкових періодів (НУНП) в англомовній художній прозі ХІХ–ХХ століть. Граматичне значення НУНП, особливості породження і сприйняття мовленнєвого фрагменту, що містить різнооформлені НУНП.
При низкой оригинальности работы "Система нереальних умовно-наслідкових періодів в англійській мові", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі перекладу та мовознавства Міжнародного гуманітарного університету, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник:кандидат філологічних наук, доцент Образцова Олена Михайлівна, Міжнародний гуманітарний університет, завідувач кафедри перекладу та мовознавства. кандидат філологічних наук, доцент Сазикіна Тетяна Павлівна, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри української та іноземних мов. Захист відбудеться 20 листопада 2008 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Реферовану роботу присвячено дослідженню простих та складних речень англійської мови, що виражають нереальну умову та/або її наслідок. В дисертації конкретизовано терміни на позначення аналізованих мовленнєвих фрагментів (умовні речення, умовні періоди, супрафразові єдності) і введено дефініцію нереальний умовно-наслідковий період (НУНП). В сучасному мовознавстві дослідження НУНП прислужилось у вивченні форм і відповідних значень умовного способу дієслова, співвіднесеності цих форм із часовими параметрами, аналізі окремих моделей уживання форм умовного способу дієслова, а також у храктеристиці НУНП як засобів вираження нереальної умови, свідченням чого є широке висвітлення зазначених питань у працях багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників (В.В. Дисертацію виконано в межах комплексної науково-дослідної теми „Зіставне дослідження вербальної репрезентації світу в мовних системах і в текстово-дискурсивному функціонуванні”, яка розробляється на кафедрі перекладу та мовознавства Міжнародного гуманітарного університету і затверджена Вченою радою Міжнародного гуманітарного університету 30. 08. 2004р., протокол № 5. Метою роботи є комплексний аналіз різнооформлених НУНП, що передбачає вивчення їх функціонування в англійському мовленні, виявлення їх синтаксичного статусу і граматичного значення, зясування системного характеру НУНП різних структурних форм.Перший розділ дисертації «Нереальні умовно-наслідкові періоди в лінгвістиці» присвячено висвітленню питань, повязаних з розглядом нереальних умовно-наслідкових речень у лінгвістиці в цілому та в граматиці англійської мови зокрема: проаналізовано проблему синтаксичного статусу речень з експлікованими нереальними умовною та наслідковою частинами, зіставлено використання в лінгвістиці різних термінів (умовні речення, умовні періоди, супрафразові єдності) на позначення досліджуваних мовленнєвих фрагментів. Так, термін «умовний період» щодо речень, які виражають умову та її наслідок, застосовують у своїх працях Е.В. В досліджуваному матеріалі виявлено низку суттєвих характеристик, які не дають змоги уналежнити НУНП ані до складносурядного, ані до складнопідрядного речень, тому що і умовна, і наслідкова предикативні одиниці абсолютно обовязкові для структурної цілісності речення. б) зворотно-пропорційну залежність частотності вживань НУНП від їхньої композиційної складності (наприклад, речення моделі 1, у яких нараховується 3 предикативні одиниці, складають 60,6%; 4 предикативні одиниці - 24,4%; 5 предикативних одиниць - 8,5%; 6 предикативних одиниць - 3,7%; 7 предикативних одиниць - 2,8%); в) залежність кількості предикативних одиниць у НУНП від способу вербалізації умови в них (наприклад, у реченнях моделі 1 максимальна кількість предикативних одиниць дорівнює 10; моделі 2 - 7; моделі 4б - 6; моделі 4а - 4).Синтаксичний статус безпосередньо представленого НУНП визначено як складне речення особливого типу, структурна та семантична цілісність якого забезпечена обовязковою наявністю умовної і наслідкової частин. Доведено, що інші різновиди НУНП є складними та квазіпростими реченнями з експлікованими або імплікованими умовною та/або наслідковою частинами. Синтаксичну структуру різнооформлених НУНП змодельовано й описано відповідно до повноти та специфіки представленості умовної та наслідкової частин і репрезентовано у вигляді структурної класифікації. Комплексний порівняльний аналіз різнооформлених НУНП виявив послідовне (за період з початку ХІХ - по кінець ХХ століть) збільшення частотності вживань однокомпонентних НУНП, зворотно-пропорційну залежність частотності вживань НУНП від їхньої композиційної складності, залежність кількості предикативних одиниць у НУНП від способу вербалізації умови в них. Граматичним значенням різнооформлених НУНП визначено співвіднесеність (через складне умовно-наслідкове судження) з двома елементарними процесами, представленими в мисленні і мовленні учасників комунікації як відносно можливими (не/бажаними) в гіпотетичній дійсності і звязаними між собою умовно-наслідковим відношенням.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ РОЗКРИТО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы