Система навчальних завдань як засіб формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукПроаналізовано проблему формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів вищих педагогічних навчальних закладів через систему навчальних завдань. Виділено різні види пізнавальної діяльності (перцептивно-ознайомлювальна, перцептивно-описова, перцептивно-впізнавальна, перцептивно-знакова, перцептивно-селективна, перцептивно-аналітична, репродуктивно-описова, репродуктивно-виконавча, варіативна, проблемно-орієнтована, пошукова, перцептивно-конструктивна) та їх компоненти: пізнавальні розумові, інтелектуальні та навчальні дії, а також вміння, які формуються у процесі їх реалізації і які є основою перцептивних, репродуктивних, дослідницьких, організаційних, рефлексійних, творчих, інформаційних та інших професійних педагогічних вмінь. З урахуванням визначених властивостей для курсу гістології з основами ембріології, вікової фізіології та шкільної гігієни розроблено системи навчальних завдань, емерджентною властивістю яких є усвідомлення діяльнісного і результативного компонентів, ефективність яких доведена у формувальному етапі експерименту. Ключові слова: система навчальних завдань з усвідомленням діяльнісного і результативного компонентів; різні види пізнавальної діяльності (перцептивні, репродуктивні, творчі), дії та пізнавальні вміння, що формуються у процесі виконання завдань з усвідомленням діяльнісного і результативного компонентів у студентів природничих факультетів. В работе теоретически обоснованы и экспериментально проверены действенность системы учебных заданий как средства формирования умений разных видов познавальной деяльности у студентов факультетов естествознания высших педагогических учебных заведений, системообразующим элементом которой является осознание деятельностного и результативного компонентов заданий.Провідну роль у навчанні студентів, набутті ними кваліфікаційних якостей, вмінь відіграють навчальні завдання, які молода людина розвязує в процесі вивчення як природничих, так і психолого-педагогічних, суспільних дисциплін у вищому педагогічному навчальному закладі. Поглиблене осмислення сутності феноменів „навчальне завдання”, „система навчальних завдань” переконує нас у тому, що саме процес розвязання навчальних завдань з усвідомленням їх складових (діяльнісного і результативного компонентів) є провідною умовою не лише підвищення якості теоретичної, але й практичної підготовки (біологічної, психолого-педагогічної) студентів природничих факультетів у вищих педагогічних навчальних закладах. Тому є актуальними і потребують подальшої розробки такі аспекти проблеми дослідження: якими вміннями пізнавальної діяльності повинні оволодіти студенти природничих факультетів, що обумовлюється специфікою обєктів вивчення (природних явищ) та кваліфікаційними якостями, необхідними для реалізації роботи вчителя біології; які види пізнавальної діяльності і дії мають для цього освоїти студенти; якими повинні бути особливості системи навчальних завдань для формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів та які звязки системи завдань із освітньою метою, цілями навчання, змістом освіти, кваліфікаційними якостями, особистісними психічними надбаннями, що розвиваються у майбутнього спеціаліста. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтовані системи навчальних завдань з усвідомленням їх діяльнісного і результативного компонентів для формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів вищих педагогічних навчальних закладів. Ми виходили з припущення про те, що ефективність формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів вищих педагогічних навчальних закладів значно підвищиться, якщо у навчальному процесі використовувати систему навчальних завдань, системотвірним фактором якої є усвідомлення діяльнісного (використаних видів пізнавальної діяльності, дій, через які вони реалізуються) і результативного (індивідуальних здобутків студентів) компонентів роботи над завданнями.У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і доцільність, сформульовані мета, обєкт, предмет, гіпотеза, завдання й етапи дослідження, визначено методологію та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення здобутих результатів, обґрунтовано їх вірогідність, подано відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження. У першому розділі „Теоретичні основи дослідження” здійснено аналіз наукових джерел з проблеми дослідження: проаналізовано сутність феноменів: навчальні завдання, діяльність, пізнавальна діяльність, пізнавальні вміння.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ