Система мистецької освіти в культурі України 90-х років: традиції, проблеми, перспективи - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ім.Захист відбудеться “25” червня 2003 року о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.005.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Національній музичній академії України ім.П.І.Чайковського Міністерства культури і мистецтв України за адресою: 01001, М.Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського за адресою: 01001, м. Визначено місце і роль системи мистецької освіти в метасистеми культури, її звязки з однопорядковими елементами - підсистемами мистецтво, освіта, культура. Показано трансформацію поглядів на місце і роль центральних органів управління сферою культури і мистецтва, в культурогенезі нового постіндустріального суспільства. Зроблено висновки про подальші шляхи удосконалення системи підготовки мистецьких кадрів, піднесення їх ролі мистецьких закладів освіти у формуванні культури суспільства, збереженні культурних традицій, поєднанні їх з вирішенням проблем інтеграції культури України в світову систему, проектуються можливі шляхи розвитку системи.За останнє століття в Україні створено цілісну систему мистецьких навчальних закладів, в яких відбувається становлення творчої еліти нації, формуються нові покоління творчої інтелігенції, здатної зберегти і примножити культурні надбання держави. Перехід до ринкових відносин, динамізм розвитку суспільства вимагає від усіх закладів освіти в Україні, у тому числі і мистецьких, пошуку нових принципів і технологій у діяльності, використання всіх можливостей щодо швидкого саморегулювання та самооновлення, переорієнтації на нові принципи стимулювання розвитку пріоритетних напрямків - насамперед з урахуванням їх диференціації, в умовах використання як прямих, так і непрямих методів регулювання відносин між усіма учасниками освітньо-виховного процесу. Обєктом дослідження є процеси, що відбувалися у реформуванні системи мистецької освіти в Україні впродовж 90-х років ХХ століття, теоретичні та методологічні положення функціонування мистецьких спеціалізованих навчальних закладів і застосування їх у сфері суміжних галузей культури та мистецтва. Аналітичну базу дослідження становлять документи поточних архівів Міністерства культури і мистецтв України, Державного методичного центру навчальних закладів культури і мистецтва, у тому числі річні звіти про діяльність навчальних закладів, накази з питань основної діяльності таких установ і закладів, матеріали колегій, зведені статистичні звіти по галузях культури і освіти про результати діяльності науково-педагогічних колективів мистецьких навчальних закладів, урядові документи. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у формуванні теоретичних та методологічних засад, у розробці практичних рекомендацій, спрямованих на активізацію діяльності мистецьких навчальних закладів у ринкових умовах господарювання, в умовах демократизації суспільства: - уперше здійснено цілісне осмислення системи мистецької освіти в Україні в її сучасному вигляді, у безпосередньому звязку з її загальною генезою;У другому підрозділі - “Система мистецької освіти як результат людської діяльності та найважливіша складова феномену культури” - досліджено місце системи мистецької освіти у метасистемі культури, її звязок з такими інституціями як освіта, мистецтво, культура (як галузь), зроблено культурологічне осмислення цього феномену людської діяльності, що поєднує загальноосвітнє і трудове навчання з вихованням емоцій, духовності особистості. Доведено, що в інституційному плані система мистецької освіти знаходиться в функціональному колі схеми цілісних систем освіти, культури і мистецтва, але характеризується власною моделлю, основою якої є духовне виховання індивіда та через нього - всього суспільства засобами художньої творчості. У межах культурологічної науки розглянуто підсистемні звязки системи мистецької освіти з культурою, мистецтвом і освітою, пояснено її специфіку, яка полягає в тому, що вона як система базується на цілеспрямованому процесі формування духовної сфери особистості через осягнення накопичених людством мистецьких вартостей і продукування творів мистецтва у процесі виховання. У дослідженні показано, що як модель навчання система мистецької освіти синтезує мистецтво, науку і практику в рушійні чинники систем вищого порядку - культури, освіти, мистецтва. Розглядаючи механізм формування творчої, соціально активної особистості, виховання її почуттів через мистецьку освіту, автор зосередив увагу на принципах організації навчально-виховного процесу у двох типах мистецьких навчальних закладів початкового рівня, які забезпечували основу професій артиста-музиканта, хореографа, актора, художника тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ