Система математичних задач як засіб формування евристичної діяльності учнів основної школи - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукАналіз стану проблеми у школі показав: учні часто не розуміють, як довести ту чи іншу теорему, розвязати задачу, а вчителі відчувають труднощі в допомозі їм. Формувати і розвивати евристичну діяльність учнів у процесі навчання математики доцільно через систему задач, яка сприяє утворенню пошукових стратегій, ілюструє евристики у розвязуванні задач. Гіпотеза дослідження - якщо в процесі навчання математики в основній школі використовувати евристично-орієнтовану систему задач, дотримуючись раціонального співвідношення між логічною та евристичною компонентами навчальної діяльності, дидактичних і психологічних принципів розвиваючого навчання, то при цьому формуватиметься евристична діяльність учнів, підвищуватиметься їх інтерес до математики як навчального предмету, загальний рівень математичної підготовки. Відповідно до мети та гіпотези дослідження були поставлені такі завдання: проаналізувати психолого-педагогічну, філософську, методичну літературу з проблеми дослідження, стан навчання математики в основній школі з метою встановити особливість, дидактичну сутність евристичної діяльності та її структуру; Особистий внесок здобувача полягає в уточненні змісту понять “евристики”, “евристична діяльність”, виділенні рівнів сформованості евристичної діяльності учнів; встановленні базового набору евристик, вимог до системи математичних задач як засобу формування евристичної діяльності учнів основної школи, розробці такої системи; виявленні ефективних шляхів, методів, прийомів, організаційних форм та засобів впливу на процес формування евристичної діяльності учнів при розвязуванні математичних задач.У трактуванні евристики як спеціальної галузі знання ми дотримувалися погляду на цю проблему С.У.Гончаренка “Евристика - це наука, яка вивчає евристичну діяльність, зокрема - моделі прийняття рішень в умовах невизначеності”. У психолого-педагогічній літературі серед різних трактувань поняття “евристики” ми виділяємо чотири основні: евристики як всілякі засоби (графічні схеми, друковані інструкції, усні вказівки викладача, наочні матеріали, відомості тощо), застосування яких робить можливим і полегшує розвязання задачі (М.Б.Балк, Г.Д.Балк, Г.О.Балл, К.Г.Юнг та ін.); евристики як прийоми розвязання певних класів задач, що не піддаються чіткій алгоритмізації (В.І.Андрєєв, О.Б.Єпішева, В.І.Крупич, З.І.Слєпкань та ін.); евристики як розумові міркування правдоподібного характеру (Дж.Брунер, Г.В.Дорофєєв, Д.Пойа та ін.); евристики як специфічні розумові прийоми, що складають пошукові стратегії і тактики (Н.І.Зільберберг, Л.Ларрсон, Ю.М.Колягін, Ю.М.Кулюткін, Г.І.Саранцев, Л.М.Фрідман та ін). Евристичну діяльність в аспекті дослідження ми розглядаємо як сумісну навчальну діяльність учителя й учнів, учнів між собою для відкриття нового знання про математичні обєкти, прийоми постановки і розвязання повязаних з ними задач, у тому числі зовніх до математики. Корисними можуть стати наступні поради учням: розгляньте деталі розвязання, намагаючись максимально їх спростити; зверніть увагу на громіздкі частини розвязання і спробуйте зробити їх коротшими; намагайтеся охопити розвязання одним поглядом і вдосконалити все розвязання в цілому, усвідомити метод чи спосіб, який привів вас до розвязання: зясуйте, що в ньому є головним і до яких інших задач його можна застосувати. Вчителю важливо залучати учнів до дослідження дидактично доцільного за даних умов комплексу ситуацій, повязаних із задачею.Евристична діяльність, включаючи алгоритми як важливий компонент, разом з тим створює нові системи дій, відкриває нові для учнів закономірності. Система задач сприятиме розвитку евристичної діяльності учнів основної школи, якщо вона базуватиметься на принципах максимальної зацікавленості, наочності, евристичності, поступового нарощування складності і відповідатиме наступним вимогам: повноти представлення евристик; раціонального співвідношення між логічною та евристичною компонентами навчальної діяльності; спрямованості наведення на відкриття; відповідності життєвій практиці учнів; комплексного і доцільно виправданого залучення традиційних і сучасних засобів навчання; забезпечення рівневої диференціації. Це дозволяє відобразити динамічний характер формування евристичної діяльності, повязаний з можливістю трансформування евристичної складової задачі в алгоритмічну; підкреслити, що для творчого самовираження і розвитку евристичної діяльності потрібні не просто задачі з невідомим учню способом розвязання, а саме ті, які відповідають його пізнавальним потребам.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ