Наукове обґрунтування методики вивчення прикметника як частини мови згідно комунікативної мети. Аналіз властивостей мовного знака. Характеристика особливостей реалізації комунікативно-діяльнісного підходу до вивчення частин мови у третьому класі.
При низкой оригинальности работы "Система лексико-стилістичних вправ під час вивчення прикметника в третьому класі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
СИСТЕМА ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНИХ ВПРАВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКА В ТРЕТЬОМУ КЛАСІСистемний підхід до мовного розвитку дітей вимагає від методистів та вчителів-практиків поставити в центр уваги слово, яке є найменшою цілісною одиницею мови, що функціонує в процесі мовлення [1; 2; 3; 4; 6]. Складовою активного словника учня слово стає лише в тому випадку, якщо він правильно розуміє його значення, знає граматичні властивості, вміє правильно вимовляти, грамотно писати та свідомо й уміло вживати в своєму мовленні. Прикметник як частина мови відображає органічну єдність змісту і форми, тому, формуючи початкові уявлення про нього, добирають такі вправи, виконання яких сприяє усвідомленню учнями не лише лексичного значення слів, а й одночасно стилістичних прийомів. У мовленні прикметники набувають нових значень та емоційних відтінків, конкретизуються, розширюються і збагачуються їхні лексичні значення. Практичне засвоєння молодшими школярами доступного їм синонімічного багатства рідної мови відбуватиметься успішно лише в тому випадку, якщо із застосуванням вправ спочатку диференційовано, а потім і в сукупності, виробляти вміння вживати синоніми у мовленні: добирати до поданих слів близькі за значеннями; розрізняти у мовленні синонімічні ознаки; вміти замінити в тексті слова подібними; добирати найдоцільніший за змістом синонім.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
