Система хірургічного лікування глибоких термічних уражень верхніх кінцівок та їх наслідків - Автореферат

Академія медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукПри хірургічному лікуванні термічних уражень верхніх кінцівок реалізують загальноприйняті методики раннього висічення некротизованих тканин та закриття ранових поверхонь ауто-чи алотрансплантатами (Борзых А.В. с соавт., 2000; Крылов К.М., 2000; Alexander M. et al., 2006; Chatterjee J.S., 2006). Провести аналіз лікування глибоких термічних уражень верхніх кінцівок при застосуванні розробленої комплексної програми оперативних втручань та традиційних методів і визначити її ефективність. Розробити технології реконструктивно-відновного лікування постраждалих із наслідками термічних уражень верхніх кінцівок із застосуванням розтягнутих тканин, втручань на глибоких структурах та методів із використанням васкуляризованих тканин. Визначити ефективність системного застосування превентивних, органозберігаючих, первинно-відновних операцій та нових технологій реконструктивних втручань у хворих із термічними ураженнями верхніх кінцівок та їх наслідками для покращення анатомо-функціональних та естетичних результатів лікування. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: - вирішена проблема хірургічного лікування хворих із глибокими термічними ураженнями верхніх кінцівок від моменту отримання травми до усунення її наслідків на основі системного застосування превентивних, органозберігаючих і первинно-відновних операцій та нових технологій реконструктивних втручань;Основу клінічних досліджень склали спостереження за 691 хворим з глибокими термічними ураженнями верхніх кінцівок (381) та їх наслідками (310), які за період з 1994 по 2006 роки перебували на лікуванні у відділеннях Київського центру термічної травми та пластичної хірургії Київської міської клінічної лікарні №2. На першому клінічному етапі дослідження проведено лікування 381 постраждалого з глибокими термічними ураженнями верхніх кінцівок. Пацієнтів розподілили на 2 групи: основну групу, в яку увійшли 212(55,64%) осіб та контрольну групу, яка складалась із 169(44,36%) хворих. Основну групу склали 179(57,74%) постраждалих, в яку увійшли 79 пацієнтів з основної та 68 з контрольної групи гострого періоду ураження, а також 32 хворих з інших лікувальних закладів. 1 підгрупу склали 39(12,58%) пацієнтів, яким використали метод розтягування тканин (дермотензію), у 2 підгрупу увійшли 58(18,71%) осіб, у яких застосовували васкуляризовані тканини, 3 підгрупу склали 82(26,45%) постраждалих, у яких усунення деформацій, не потребувало виконання складних втручань і корекцію здійснили традиційними методами пластики.Аналіз клінічного перебігу глибоких опіків верхніх кінцівок показав, що порушення кровообігу виникали у 33,07% спостережень, пошкодження сухожиль та мязів - у 24,41%, периферичних нервів - у 16,53%, кісток і суглобів - у 13,12%. Вивчення розвитку реакцій запалення в залежності від перебігу ранового процесу дозволило визначити вірогідність рубцеутворення, як основного чинника ускладнень опікової травми верхніх кінцівок, що полягає у: високому вмісті лімфоцитів периферичної крові до 60%, зниженні ферментативної активності фагоцитуючих клітин зони ураження нижче 4%, підвищенні рівнів церулоплазміну більше ніж у 1,5 рази, сіалової та молочної кислот - у 1,2 та 1,4 рази у фазу запалення, високому рівні аутоагресивних реакцій при значній стимулюючій дії сироватки крові на активність лімфоцитів більше 40% та циркулюючих імунних комплексів більше 35%, підвищенні кількості глікозаміногліканів у 2-2,5 рази, лужної та кислої фосфатаз у 1,2 та 2 рази у фазу гранулювання рани. Найбільшого прояву патологічні процеси набували з 8 по 20 добу після травми, що дало підставу для розгляду питання щодо виконання видалення некротичних та некротично-фіброзних тканин не лише у фазу запалення, але й у фазу гранулювання рани. Для підготовки опікових ран до шкірної пластики у 147 хворих основної групи з глибокими дермальними опіками верхніх кінцівок здійснили видалення некротичних тканин в строки з 1 по 10 доби (133) та висічення грануляційно-фіброзного шару з 11 по 20 доби (31). З відновлення глибоких дефектів тканин при субфасціальних ураженнях виконали 82 оперативних первинно-відновних та органозберігаючих втручань у хворих основної групи та 39 - у постраждалих контрольної групи.У дисертаційній роботі представлено науково-практичне вирішення актуальної проблеми хірургії - підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з глибокими термічними ураженнями верхніх кінцівок від моменту отримання травми до усунення її наслідків на основі системного підходу із застосуванням нових патогенетично обгрунтованих методів оперативних втручань на всіх стадіях опікової хвороби.

. Основний зміст роботи